Рейтинги Зеленського. Про що не говорять політологи
Опозиції вдалося нав‘язати дискусію «Зеленський почав сипатися» і влада не знає, як на це відповісти. Більше того, замість перезавантаження всього уряду, Зеленський пішов шляхом косметичного ремонту, який тільки погіршить ситуацію
Отже давайте почнемо з цифр. На днях буде, як на мене, найточніша соціологія від Ukrainian Institute for the Future Українського інституту майбутнього (це не телефонне опитування, як робив КМІС і не на паперових носіях, як робить центр Разумкова, а 2400 респондентів face to face ), але вже зараз ми можемо говорити про певні тенденції. А вони наступні: В лютому цього року рейтинг Зеленського був мінімальним за весь період його правління - 23%, потім були рішення РНБО і в серпні рейтинг Президента досягнув пікових 32%. Зараз, судячи з усього, він опустився до своїх весняних цифр в 25-27%. І тому поки ми можемо говорити про те, що ядерний електорат Зеленського залишається йому вірним (про особливості цього електорату, я писав раніше більш докладно, але хочу ще раз наголосити: це люди з доволі низькими соціальними зв‘язками, які завдяки Зеленському несподівано опинилися на перших ролях: вони змогли «зробити» старих політиків і продовжували їх «робити» в тому числі і, завдяки, рішенням РНБО. І за це вони глибоко вдячні Зеленському).
Тому, коли експерти говорять, що Зеленський обвалився - це не зовсім коректно. Обвалом для нього стане пониження рейтингу нижче 22-23%. Це означатиме, що його ядерний електорат починає в ньому розчаровуватися.
А тепер давайте розглянемо, що відбувається в нашій політиці, щоб краще розуміти політичні тенденції.
1. Протягом останніх двох років і, особливо, після початку новітньої роботи РНБО, комунікація з суспільством відбувалася за наступною схемою. З‘являвся скандал, команда Зе продукувала контрскандал і очолювала хайп навколо контрскандалу. Але починаючи з вересня, команда президента перестала продукувати контрскандали. І це не можуть не помітити виборці: скандал не перекривається нічим, а осідає в головах людей, не витісняючись нічим іншим (класичний приклад абсолютно недолуга кампанія по звільненню Разумкова, яка дозволила йому набирати кілька відсотків політичного рейтингу).
2. Банкова не зайняла жодноі позиції в питаннях вакцинаціі. А у нас суспільство розколоте навпіл: 49% хоче вакцинуватися і 51% категорично проти (дані Українського інституту майбутнього). У зв’язку з тим, що цей розкол є доволі агресивним, виходить ситуація, коли і одні і другі починають звинувачувати владу. Вакцинатори за відсутність чіткої позиції, а антивакцинатори за те, що влада підіграє провакцинаторам. І це також має відобразитися на рейтингах.
3. Страх перед майбутнім стає домінантною емоцією в суспільстві, де немає чітких відповідей на дуже болючі питання: ціни, електроенергія, газ, кисень і т.д. Команда Президента упустила той момент, коли треба було заспокоювати суспільство. Зараз, воно, просто так, без зміни облич, не повірить в те, що все буде добре.
4. Офшорний скандал навряд чи особливо вплинув на рейтинг Зеленського, але він зробив тріщинку в броні його виборця, який, чи не вперше за два роки,міг задуматися над наступним питанням: «А може Зеленський такий самий, як і всі інші?»
5. Окремо варто зупинитися на зміні тональності каналів Ахметова, які по суті, перейшли в опозицію до діючої влади. Про причини такого розвороту потрібно говорити окремо, але тепер опозиційними до влади є Прямий, Еспресо, НАШ та Украіна-24. Сумарно вони мають рейтинги вищі ніж раніше мали медведчуківські канали і вони «забезпечують» антивладний контентом кілька мільйонів активних виборців.
А тепер перейдемо до нових облич, які нам пропонує влада. Зараз для Зеленського було б дуже важливо перезавантажити весь Кабмін, який явно не справляється з жодним із серйозних викликів, які тривожать украінців. І таке перезавантаження, вкупі з рядом простих, але важливих рішень, пов‘язаних з ціною на газ і збільшенням числа субсидіантів, дало би Президентові кількамісячний люфт. Натомість, при всій повазі до частини нових міністрів, в цілому все виглядає так, що змінюються маловідомі для широкого загалу люди на таких само маловідомих людей, які відповідатимуть за речі, в цілому, не дуже цікаві суспільству саме зараз. Суспільство точно чекало перезавантаження в енергетиці чи соціальній політиці. І напевне, єдине справді нагальне звільнення - це заміна бездарного міністра оборони Тарана.
Підсумовуючи, варто зазначити ще один момент: уряд зараз знову хоче подати програму дій на затвердження в раду. Але якщо це станеться, рейтинг Зеленського буде падати швидше, адже суспільству будуть пропонувати заморозити нинішній статус кво, коли маловідомі люди, не дають жодних відповідей на життєво важливі питання, отримують імунітет від звільнення ще на рік.
Як би там не було, поки виглядає так, що Президент відстає на крок і ніяк не може намацати твердий ґрунт від якого він міг би відштовхнутися.
