Українську банківську систему готують до масштабного блекауту.

Про це йдеться у внутрішньому листі Національного банку №20-0006/78284 від 10 листопада, який опинився у розпорядженні "Країни".

У документі виписано "сценарії, в яких на строк від кількох діб до місяця не гарантується стабільне забезпечення міст та регіонів України електричною енергією".

Він розрахований тільки на системно важливі банки, до яких зараз входить 14 структур:

  1. А-банк;
  2. Альфа Банк;
  3. Кредобанк;
  4. ОТП Банк;
  5. Ощадбанк;
  6. Південний;
  7. ПриватБанк;
  8. ПУМБ;
  9. Райффайзен Банк;
  10. ТАСкомбанк;
  11. Укргазбанк;
  12. Укрексімбанк;
  13. УкрСиббанк;
  14. Універсал Банку.

З перерахованих заходів можна виділити шість кроків:

  1. Фінустанови зобов'язані закупити та встановити резервні джерела електроживлення, дизельні електростанції та ресурси/паливо для роботи центрів обробки даних та служб клієнтської підтримки (контакт-центрів) не менше ніж на 7 днів із постійним поповненням запасів.
  2. Банки зобов'язані забезпечити послуги зв'язку для своїх підрозділів не менше ніж на 7 днів.
  3. Потрібно підтримувати у гарячому резерві виділені канали зв'язку на локації Нацбанку у Києві та Львові, куди, як відомо, виведено резервну інфраструктуру НБУ. У тому числі система електронних платежів (СЕП), ніж яку проходять майже всі платежі нашій країні.
  4. Банки повинні створити резервні потужності (щоб оперативно на них перемикатися у разі потреби) для обслуговування інформаційних систем, у тому числі з використанням хмарних технологій.
  5. Системники сформують перелік так званих чергових відділень, які продовжать роботу навіть у разі загострення енергетичної кризи. Списки цих точок буде надано до Нацбанку (до 15 листопада), а також розміщено на сайті кожного банку та на дверях непрацюючих відділень. Їхні адреси повідомлятимуть людям у контракт-центрах банків та в НБУ. Ці відділення повинні мати резервні канали зв'язку (супутникові), автономні джерела електроживлення та запас палива щонайменше на 2-3 доби, а також джерела його поповнення. Керівництво банків має забезпечити доставку персоналу в ці чергові відділення (розвезення), збільшити там чисельність персоналу, забезпечити його харчуванням та сплачувати їм надбавки за роботу у складних умовах.
  6. Чергові відділення банків мають бути підкріплені готівкою - там збільшать залишки в касах, під які навіть можуть завозити додаткові сейфи. Ще з інших відділень у такі точки підвезуть додаткову техніку, зокрема банкомати та платіжні термінали – для обслуговування більшої кількості клієнтів. При цьому відділення повинні обслуговувати не лише населення, а й бізнес – приймати у нього готівку та проводити грошові перерахування.

При цьому Національний банк дав фінансистам три рекомендації щодо обслуговування людей:

  • По-перше, автоматично продовжити терміни дії платіжних карток, термін яких спливає у листопаді та грудні мінімум на 3 місяці.
  • По-друге, розглянути можливість скасування комісій за зняття готівки з карток у чергових відділеннях, що становлять зараз у середньому 0,5-1% суми. А також запровадити обмеження на видачу готівки у розмірі, наприклад, 10 тис. грн на день на одну особу.
  • По-третє, забезпечити безкоштовний доступ до своїх мереж Wi-Fi відвідувачів чергових відділень.

Від себе Національний банк пообіцяв мінімально забезпечити банки комплексами Starlink, допомогти банкам домовитися щодо тимчасового скасування комісій за видачу готівки за картками, випущеними іншими банками, а також підтримати інформаційну кампанію для населення.

лист Національного банку України від 10 листопада 2022 року

лист Національного банку України від 10 листопада 2022 року

лист Національного банку України від 10 листопада 2022 року

Раніше "Страна" повідомляла, що українські банки все менше дають кредити бізнесу та людям, а також обнулюють кредитні ліміти за картками.

Ми також повідомили, що прибуток українських банків упав у сім разів, але більшість залишаються "у плюсі" навіть в умовах війни.

Підпишіться на телеграм-канал Політика Страни, щоб отримувати ясну, зрозумілу та швидку аналітику щодо політичних подій в Україні.