Німеччина поки що відмовляється розморозити постачання
Німеччина поки що відмовляється розморозити постачання "Леопардів" Україні

Незважаючи на потужний тиск з боку союзників по НАТО та Києву, уряд Німеччини поки не дав зелене світло постачанням танків "Леопард" Україні.

Зустріч у п'ятницю міністрів оборони НАТО на авіабазі "Рамштайн" завершилася нічим. Учасникам саміту не вдалося досягти єдиної позиції щодо постачання танків Києву, а отже, їх поки що не буде, повідомив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.

Втім, генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що "обговорення будуть продовжені", а в західних ЗМІ йде серія публікацій із вимогами до Шольца дозволити постачання танків. До цього закликають і лідери низки країн НАТО.

Однак чи буде за підсумком дано дозвіл і якщо буде колись - сказати зараз ніхто точно не може.

Чому Берлін гальмує постачання танків і які версії про це існує в самій Німеччині та Європі, розповідає "Страна".

Безтанковий "Рамштайн"

Напередодні зустрічі країн НАТО в Рамштайні питання про постачання німецьких танків "Леопард" Україні здавалося практично вирішеним.

Напередодні про готовність поставити ці танки завили поляки. Не виключали постачання й інших країн. Потрібна була лише згода Німеччини.

Ряд представників урядової коаліції, що править у ФРН (насамперед із Партії зелених) також виступили за поставки.

Проте за підсумком Німеччина погоджуватися відмовилася. Західні ЗМІ писали, що Шольц у розмові з президентом США Байденом висунув умову – Німеччина погодиться на постачання танків Україні лише у випадку, якщо США відправлять Києву свої танки "Абрамс" (офіційно Берлін цього не підтверджує). Пентагон досі відмовляється давати ЗСУ "Абрамси", стверджуючи, що американські танки надто складні в обслуговуванні і тому для війни в Україні не підійдуть.

Як пишуть німецькі ЗМІ, висунуті Шольцем умови викликали велике роздратування у Вашингтоні.

Газета Süddeutsche Zeitung з посиланням на американських чиновників повідомляє, що глава військового відомства США розійшовся у поглядах із Вольфгангом Шмідтом - найближчою довіреною особою Шольца. Зустріч чиновників, як зазначається, була "напруженою". Радник з безпеки американського президента Джейк Салліван у телефонній розмові з радником німецького канцлера Єнсом Плетнером різко розкритикував дії Німеччини, повідомляє видання.

При цьому, як заявив новий міністр оборони ФРН Борис Пісторіус, позицію Берліна підтримала й низка інших країн НАТО.

Учора у своєму коментарі телеканалу ARD він пообіцяв "швидке рішення" щодо танків "Леопард" для України. Але не сказав, яким воно буде.

"Це не просто питання постачання чи не постачання танків. Зважуються всі наслідки не тільки бездіяльності, а й дії", - заявив Пісторіус.

За його словами, йдеться про питання безпеки німецького населення та небажання Німеччини ставати учасником війни. "І водночас усіма силами потрібно підтримувати Україну, щоб вона виграла цю війну", - додав Пісторіус.

А глава МЗС Німеччини Бербок заявила, що Берлін може підтримати постачання "Леопардів" в Україну з Польщі (але тут треба зробити уточнення, що Бербок є представником Партії зелених, яка з самого початку виступала за постачання танків).

Самі ж поляки кажуть, що готові відправити "Леопарди" Україні і без дозволу Німеччини, хоча не зовсім зрозуміло, наскільки вони насправді зважаться на такий крок з огляду на те, що ФРН є членом НАТО і великим постачальником зброї для польської армії.

Тобто в цілому йдуть досить суперечливі сигнали і поки що можна констатувати факт, що на даний момент рішення дозволити постачання німецьких танків Україні немає. І тут постає питання – чому Німеччина посіла таку позицію?

Торги та палаючі "Леопарди"

Версії з приводу відмови Німеччини давати дозволи на постачання танків можна об'єднати у кілька груп.

Перша – конспірологічні версії. За ними Берлін нібито торгується зі своїми союзниками по НАТО та ЄС з якихось зовсім інших питань, а як інструмент торгів використовує тему дозволу на постачання танків.

Серед таких питань, за якими йде нібито торгівля, називають скасування протекціоністських заходів США щодо своїх виробників (якими незадоволені німецькі промисловці), а також питання щодо скасування принципу консенсусу при ухваленні рішень у ЄС та заміна його принципом більшості голосів.

У той же час, якби Берлін справді виставляв би такі умови своєї згоди на постачання танків, то, враховуючи токсичність теми, американці, напевно, їх злили б у ЗМІ, що стало б ще одним чинником тиску на Берлін щодо постачання танків.

Друга версія – військово-технічна.

"Леопарди" - це потужні танки, проте вони не є невразливими. У росіян є кошти для їхньої поразки, а тому втрати танків на полі бою будуть. Тим більше, що "Леопарди" досі ніколи не використовувалися у війнах такої інтенсивності, яка зараз іде в Україні, і важко сказати, як вони себе покажуть у справі.

А підбиті "Леопарди" та проблеми з їх обслуговуванням, які можуть виникнути, стануть сильною антирекламою для цього виду танка.

"Якщо німецькі бойові танки колись потраплять до України, виникнуть пов'язані проблеми. Вони включають вразливість танків, а також непередбачені військові наслідки", - пише журналіст Welt Мартін ван Кревельд.

"На відміну від "Абрамсов", "Леопард" ніколи не брав участі у реальній великій війні. Є психологічна проблема, до якої ми ще не готові. Ці танки можуть бути знищені в Україні. І це станеться. "Леопард" не є невразливим. те, яку роль він зіграє у війні, залежить від розміру поставок", - каже експерт із Берліна Ральф Ратс.

А швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung висвітлює ще один аспект відмови Німеччини постачати танки Україні – економічний.

Якщо Німеччина дасть іншим країнам добро на реекспорт "Леопардів" Україні, то згодом їх можуть замінити на американські "Абрамси", припускає видання.

Тобто Німеччина втратить свої нинішні ринки.

"З боку німецької військової промисловості можна почути побоювання, що американці тільки й чекали, щоб запропонувати європейцям заміну своїх поставок "Леопардів" на власні танки", - пише газета.

Після анексії Криму 2014-го, німецько-польські відносини погіршилися, і це вдарило по постачанню німецьких танків. У липні 2021 року міністр оборони Маріуш Блажчак оголосив, що придбає в США 250 нових і 116 старих основних бойових танків M1 Abrams на загальну суму 8,85 млрд євро, а влітку минулого року Польща заявила про намір закупити 1000 корейських танків.

І є побоювання, що відправка німецьких танків в Україну прискорить цей процес і призведе до заміни вже наявних танків у Європі на американські.

"Оборонні підрядники, які побажали залишитися невідомими, кажуть, що американці пропонують танки, що були у використанні, як заміну з власних запасів і довгострокове промислове партнерство з країнами, які можуть поставити Leopard 2 в Україну", - пише газета.

Видання також зазначає, що постачанням своїх танків Америка ще сильніше прив'яже до себе частину європейських країн, а військові зв'язки з Німеччиною будуть ослаблені.

Втім, є й інші версії причин, через які Берлін гальмує постачання. І вони виходять далеко за воєнно-технічну проблематику.

Внутрішня політика

У німецькому суспільстві немає єдності щодо постачання танків Україні.

Згідно з опитуваннями, значна кількість німців виступає проти цього, побоюючись подальшої ескалації війни та втягування до неї Німеччини.

Причому серед прихильників такої позиції багато виборців правлячої соціал-демократичної партії Шольца, яка традиційно виступала з пацифістських та "примиренських" позицій ще з часів "холодної війни". Та й зараз керівництво партії час від часу заявляє про необхідність пошуку "дипломатичних рішень" щодо війни в Україні і значно менш активно підтримує збільшення поставок зброї для ЗСУ, ніж партнери з правлячої коаліції.

Дженні Хілл, журналіст із Берліна, додає, що Шольц обережний, спостерігаючи за опитуваннями громадської думки у Німеччині.

"Як сказало мені високопоставлене джерело в уряді, він вважає, що виборці схвалюють його обережний підхід. Відправлення танків означало б серйозне зрушення для Німеччини, яка довгий час просувала пацифістську лінію, віддаючи перевагу дипломатії та торговельним відносинам, а не військовій могутності", - пише Хілл на сайті BBC.

Крім того, серед німецьких політиків часто простежується бажання йти всупереч американцям, демонструючи тим самим свою незалежність. Тим більше зараз, коли все частіше заявляється про те, що США одержують за рахунок європейців чимало економічних бонусів після вторгнення Росії до України.

"Починаючи з 70-х років правилом гарного тону в Німеччині є фрондування (легке чи жорстке) по відношенню до США. Це сприймається як ознака суверенітету - можливість час від часу сказати "Ні" Вашингтону. Позиція Шольця щодо танків для України - це бажання продемонструвати німецьким громадянам, що у соціал-демократів прорізався голос і вони теж можуть сказати "Ні" США.Відсилання до того, що Вашингтон не дає Україні танки, так і ми не будемо, - це красива фраза.Можливо, через якийсь час Берлін таки ухвалить рішення і відправить в Україну танки, але в пам'яті у виборця залишиться слово "Nein", сказане в Рамштайні", - каже "Стране" політолог Костянтин Бондаренко.

Чинник Росії

Нарешті є ще один фактор, який багато експертів вважають головним у позиції Німеччини щодо постачання танків Україні – це відносини з Росією.

Він розбивається на кілька складових.

Перший момент - Німеччина не хоче першої переходити лінії, які Москва може вважати "червоними". Звідси й вимоги щодо постачання "Абрамсов" як умова для постачання "Леопардів".

Тим більше, що відмова американців передавати свої танки за одночасного натиску на Берлін з вимогою передати німецькі танки справді може викликати питання.

Поширена думка, що між Вашингтоном і Москвою існують негласні домовленості про стратегічну стабільність, за яких Штати не переходять певні рамки постачання військової техніки, а Росія не дестабілізує інтереси США в інших регіонах, наприклад, на Близькому Сході, в Латинській Америці, не постачає сучасного. озброєння прямим ворогам США.Нібито існує така домовленість.І політика Вашингтона щодо Росії справді виглядає двозначно: поставляючи Україні озброєння, США не переходять межі і продовжують діалог різними каналами.Але водночас вимагають від Німеччини поставити танки або дати дозвіл на постачання цих танків, що різко погіршить німецькі відносини з Росією і сильно ускладнить перспективи будь-якої їхньої нормалізації в найближчому майбутньому.У результаті Німеччина займає позицію: спочатку ви, США, зробіть цей крок, щоб ми побачили, що ви щирі у своїй політиці щодо Росії, що у вас немає якогось закулісся, і тоді ми вас підтримаємо", - каже політолог Руслан Бортник.

Зазначимо, що американська преса вже закликає Байдена дати згоду на постачання "Абрамсов" з огляду на те, що на кону дуже багато.

Washington Post у своїй редакційній колонці каже, що відмова Німеччини постачати Україні танки стала "першою серйозною тріщиною в тому, що колись було єдиним фронтом НАТО".

"Нерішучість Німеччини є критичним викликом для єдності Заходу, і Байден не може сидіти склавши руки", - пише видання.

Тому, на його думку, американські танки потрібно відправити Києву не лише для того, щоб посилити Україну у вирішальний момент війни, а й "для того, щоб зберегти рішучість і єдність Заходу перед особою серйозною загрозою, з якою він стикався більш ніж за покоління ".

Тобто, якщо проблема з постачанням "Леопардів" тільки в "Абрамсах", то її можна вирішити, якщо американці дадуть згоду на постачання своїх танків в Україну.

Але, крім небажання Німеччини відправляти свої танки "поодинці", звучать й інші аргументи проти постачання.

Насамперед - це побоювання ескалації конфлікту та загроза втягування до нього Німеччини.

"У союзників США по НАТО є питання: "Скільки ми можемо дозволити собі відправити на Україну, не спровокувавши якийсь удар у відповідь з боку Росії?", - сказав "Стране" Френк Гарднер, кореспондент служби безпеки BBC.

"Німецькі політики намагатимуться не переходити якусь межу, побоюючись, що економічні, внутрішньополітичні наслідки та наслідки у сфері безпеки для Європи, на території якої вже йде війна, можуть бути вкрай негативними, і саме Німеччина понесе на собі весь тягар таких рішень", - вважає Руслан Бортник.

Зрештою, є ще й вплив умовної "партії миру", який досить сильний у Німеччині. Вона вважає, що війну в Україні потрібно зупиняти, а відносини з РФ відновлювати (як з міркувань економічної вигоди, так з побоювання втягування Європи у війну з Росією). На думку цієї "партії", постачання важких озброєнь Україні лише затягують війну і заважають прийти до компромісів із РФ, оскільки Київ розраховуватиме, отримавши танки, повернути свої території військовим шляхом, а тому не налаштований сідати за стіл переговорів. Відмова ж від постачання танків покаже, що Захід не готовий посилювати наступальний потенціал ЗСУ, що, за логікою "партії миру", може підштовхнути Україну до відновлення переговорів із Москвою.

Зазначимо, що цю саму лінію зараз проводить і Кремль.

Але, що стосується саме Шольца, то канцлер Німеччини публічно таку позицію не поділяє. А на форумі в Давосі він заявив, що війна має закінчитися лише поразкою РФ і Україна має перемогти на полі бою.

Однак наскільки ця публічна позиція і канцлера і, загалом влада Німеччини, відповідає їхній реальній позиції якраз і буде зрозуміло виходячи з дій Німеччини щодо постачання танків. Якщо Берлін продовжить їх блокувати, це може вказувати на те, що наведена вище логіка "партії миру" Шольцу не чужа.

Втім, поки що більшість прогнозів зводиться до того, що Німеччина (ймовірно, після згоди американців постачати "Абрамси") дасть дозвіл на постачання танків Україні. Як мінімум тих, що перебувають на озброєнні інших країн. У ЗМІ з'являються повідомлення, що німці вже обговорюють умови реекспорту з інших країн "Леопардів" в Україну, домагаючись, щоб ці країни укладали контракти на постачання нових "Леопардів" замість відправлених.

Але, як писалося вище, і напередодні "Рамштайну" багато хто вважав питання щодо танків вже вирішеним. Однак ситуація, за підсумком, виявилася не такою простою.

Підпишіться на телеграм-канал Політика Страни, щоб отримувати ясну, зрозумілу та швидку аналітику щодо політичних подій в Україні.