Посівна обіцяє бути складною. Фото: 24 канал
Посівна обіцяє бути складною. Фото: 24 канал

В Україні розпочалася весняна посівна кампанія. Ще задовго до початку аграрії охрестили її найскладнішою в історії країни.

Проблем одразу кілька.

По-перше, гроші.

По-друге, багато полів в Україні залишаються замінованими і можуть взагалі випасти з обігу як мінімум на нинішній сезон.

По-третє, залишаються незрозумілими перспективи. Зернову угоду продовжили, але Росія стверджує, що поки що лише на два місяці (Україна ж каже, що на чотири місяці).

Світові ціни на зерно в останні місяці просіли, тоді як логістика та перевалка з України, навпаки, різко подорожчали. Ми вже писали, що, якщо до війни портова перевалка тонни зерна коштувала 8 доларів, то зараз – 35 доларів при собівартості 3-4 долари.

Тобто витративши на посівну значно більше, ніж минулого року, аграрії ризикують заробити на врожаї менше.

Крім того, поступово змінюється розстановка сил на експортних ринках. Скажімо, з експортом олії, де наша країна традиційно була лідером із часткою ринку в 55%, вже наростають негативні тенденції. Нинішнього року частка наших експортерів впала до 35%, їх активно тіснять росіяни.

Розбиралися, як в Україні проходитиме найскладніша посівна, які види на врожай і чи вдасться на ньому заробити.

Ще мінус 500 тисяч гектарів, менше зерна та сезон без кавунів

Цього року весняна посівна в Україні розпочалася надзвичайно рано: техніка вийшла у поле вже в середині березня, а до 22 березня сіяли вже у 10 областях країни. Хоча торік цієї ж дати посівні роботи навіть не почалися.

Ранній старт посівної стосується не лише зернових культур, а й буряків. У компанії "Укпромінвест-Агро" зазначили, що вперше за всю історію підприємства почали сіяти цукрові буряки так рано - з 19 березня.

"Березневому старту сприяє рання весна та тепла сонячна погода", - пояснили в компанії.

Вже є перші прогнози щодо посівної 2023 року. У Мінагрополітики очікують, що зерновими та технічними культурами засіють 19,3 млн гектарів. Минулого року, коли весняна посівна вже йшла в умовах війни, було 19,8 млн., тобто площі ще більше скоротяться. Площі під ярими культурами збільшаться на 556 тисяч гектарів, але це не перекриє осінній мінус по озимих: ними засіяли на мільйон гектарів менше, ніж попереднього сезону.

Як бачимо, якщо порівнювати з минулим, скорочення посівів очікується порівняно невелике (мінус близько 500 тисяч гектарів). Але порівняно з довоєнними часами спад просто катастрофічний. Наприклад, 2021 року посівні площі становили близько 29 млн гектарів.

При цьому на підконтрольній Україні території зараз перебуває 24,6 млн. га сільськогосподарських земель. За даними Українського клубу аграрного бізнесу, 3,8 млн. з них неможливо пустити в обробку через близькість до лінії фронту та велику кількість залишків снарядів. Виходить, доступно 20,8 млн гектарів, а в роботу піде лише 19,3 млн. Такий недосів має низку причин, у тому числі проблеми з розмінуванням, а головне – з грошима на посівну.

І ще не зрозуміло, якими будуть реальні цифри. Напередодні посівної аграрні асоціації говорили про ризики недосіву 5-5,5 млн. гектарів навіть у порівнянні з минулорічними, вже зниженими показниками. Щоправда, з того часу ситуація трохи покращала, на користь аграріїв зараз грає погодний фактор. Але мінус по сезону все одно може бути більшим, ніж прогнозує профільне міністерство. Про причини – трохи пізніше.

Зміниться не лише площа сільгоспугідь, а й структура посівів. Нею Мінагрополітики дає наступний розклад.

Під зернові та зернобобові відведуть близько 10,2 млн гектарів, що на 1,4 млн менше, ніж минулого року. З них озимою пшеницею засіяли близько 4,2 млн. гектарів (мінус 834 тисячі гектарів до попереднього сезону). Під яру пшеницю виділять 285 тисяч гектарів, що на 67 тисяч більше, ніж 2022 року.

По озимому ячменю пішло скорочення: засіяли 536 тисяч гектарів, що на 255 тисяч менше, ніж торік. Під ярий ячмінь піде трохи більше мільйона гектарів (плюс 111 тисяч до минулого року).

За кукурудзою прогнозують зменшення площ порівняно з торішнім показником на 451 тисячу гектарів – до 3,6 млн гектарів.

При цьому буде плюс під олійними культурами, вважають у Мінагрополітики. У міністерстві розраховують, що посіви під соняшником збільшаться на 475 тисяч гектарів (до більш ніж 5,6 млн.), під ріпаком – на 110 тисяч гектарів (до 1,4 млн.), під соєю – на 334 тисячі гектарів (до 1,8 млн.) млн).

Очікуваний перерозподіл у структурі посівних площ вже помітили продавці добрив.

"Аграрії коригують набір культур, сіють менше зернових, більше соняшника, сої, відповідно, беруть більше азотних добрив, карбаміду, селітри, менше калійних добрив", - каже Олег Арестархов, керівник з корпоративних комунікацій Group DF, до структури якої входять "" РівнеАзот" та "ЧеркасиАзот".

Самі аграрії пояснюють перегляд структури посівів кількома чинниками.

"Сильно подорожчала логістика, зокрема портова перевалка зерна. При цьому ціни на саму продукцію просіли. Плюс - по зерну особливі вимоги до зберігання, та й загалом воно більш клопітне у вирощуванні, ніж соя або ріпак. Олійні можна без проблем продати на переробку всередині країни, зерно ж більше орієнтоване на експорт, а по ньому поки незрозуміло, які перспективи, але головний фактор - це те, що вирощування соняшнику та інших масляних потребує менше добрив, а логістика його перевезення дешевша. на 30%, ніж кукурудза. Вирощування кукурудзи за нинішніх цін взагалі можна сказати збитково", - сказали "Країні" в одному з агрохолдингів.

У компанії HarvEast зазначили, що вони цього року віддадуть чверть угідь під нішеві культури. Вже йдуть роботи з посіву гірчиці у Київській області (раніше компанія вирощувала її лише на Донеччині). Водночас посіви під кукурудзою (на якій цей холдинг раніше спеціалізувався) скоротять утричі – до 5 тисяч гектарів.

У новому сезоні Мінгрополітики прогнозує збільшення площ під цукровим буряком: засіють 220 тисяч гектарів проти торішніх 180 тисяч.

На настрої спеціалізованих господарств вплинула сприятлива ринкова кон'юнктура: цінники цукор тримаються на стабільно високому рівні. Плюс просіли ціни на газ, а це означає, що переробка буряків буде не такою дорогою, як останні два роки.

Очікується, що з цієї причини - через рекордних цінників - багато фермерів спробують розширити площі під овочами. За даними "АПК-Інформ: овочі та фрукти" багато дрібних фермерських господарств збільшать угіддя під овочами. Особливо в центральних та західних областях країни, де масово висаджуватимуть картоплю, буряк, моркву.

Втім, це навряд чи перекриє різке скорочення овочевих полів у Херсонській області. Ситуація там залишається складною. Як зазначив нардеп, член парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук, у Херсонській області у новому сезоні не сіятимуть кавуни через великі обсяги замінованих земель.

"У Херсонській області, на жаль, більшість територій заміновані, поля побиті снарядами, потрібен час для розмінування. Цибуля, кавуни та дині сіятиме Одещина, частина Кіровоградської області", - розповів Соломчук.

Цінник на посівну

Посівну-2023 ще задовго до її початку аграрії охрестили найважчою в історії України. Тоді ж у профільних асоціаціях заявили про можливе скорочення посівів на 5-5,5 млн гектарів та "загрозу для майбутнього врожаю".

"Аграрна галузь дедалі ближче до глибокої системної кризи, спровокованої наслідками війни, а саме значними логістичними витратами, мобілізацією працівників, подорожчанням ресурсів, проблемами із забезпеченням електроенергією, збитковістю виробництва зерна минулого року в більшості регіонів", - йдеться у зверненні Українського клубу аграрного бізнесу, Аграрного союзу України, "Української аграрної конфедерації" та інших профільних об'єднань до голови Мінфіну Сергія Марченка та прем'єр-міністра Дениса Шмигаля.

У профільних асоціаціях оцінили нестачу коштів на весняну посівну близько 40 млрд. гривень, а саме звернення до уряду було пов'язане з тим, що програма пільгового кредитування на той момент уже закінчилася, а Кабмін її не поспішав продовжувати.

19 березня уряд продовжив дію ухвали щодо пільгового кредитування аграріїв.

У рамках цієї програми передбачено кредити для великих та середніх господарств під 9% річних (і зниження ставки до 7% за умови створення нових робочих місць), для дрібних господарств – під 7% річних (з можливістю зниження до 5%). На поповнення оборотного капіталу аграрних підприємств держава готова кредитувати усі господарства під 9% річних.

Порівняно дешеві гроші стануть підмогою для багатьох господарств, але проблеми не вирішать. Справа в тому, що чимало агропідприємств уже у кредитах. І з урахуванням високих цін на логістику та низьких на закупівлю, далеко не всі зуміли заробити на врожаї минулого року. Плюс множаться втрати галузі від війни. На сьогодні вони вже оцінюються у 8,7 млрд доларів, зокрема близько 4,7 млрд - внаслідок пошкоджень техніки.

Тобто платити за вже одержаними позиками господарствам, м'яко кажучи, складно. Загалом, за даними Мінагрополітики, минулого року аграрії залучили близько 95,5 млрд. гривень кредитних коштів. З розрахунку на кожного позичальника (їх було 43,7 тисяч) виходить майже по 2,2 млн, що досить багато. При цьому за державною програмою пільгового кредитування видано лише 24,72 млрд. доларів.

Кабмін окремо прописав пролонгацію пільгових кредитів, але треба погасити хоча б 25%. Також будуть державні портфельні гарантії щодо інших позик.

При цьому уряд скасував кредити під 0%, які раніше працювали з лізингу техніки.

Тобто, в принципі, можна взяти порівняно недорогий кредит і посіятися. Але питання - чи буде чим віддавати.

"Загалом у багатьох аграріїв зараз проблеми з ліквідністю, оборотними коштами, що ускладнює проведення посівної", - зазначив голова Секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

Вартість весняної посівної цього року помітно зросла. У профільному середовищі називають суму близько 230 млрд гривень (з урахуванням осінньої посівної - 292 млрд), що на 17% вище, ніж минулого сезону.

Причина подорожчання – зростання цін на основні ресурси. Наприклад, ціни на добрива зросли на 35%, на паливо – на 8%, насіння – на 22%, засоби захисту рослин – на 15%.

Через брак грошей багато господарств почали економити на добривах. За даними профільних асоціацій, їх внесли наполовину менше, ніж потрібно.

Щоправда, зараз ситуація змінюється.

"Справді, багато господарств довго думали, зволікали із закупівлями. Але оскільки впали ціни на газ, ми змогли знизити вартість добрив. Наприклад, у лютому впали ціни на карбамід та аміачну селітру. Після чого пішло збільшення попиту. Черкаський "Азот" збільшив виробництво на 26% у порівнянні з довоєнними обсягами, і продукцію розкуповують. Ми очікуємо, що високий попит на добрива буде також у квітні", - каже Олег Арестархов.

За його спостереженнями, багато аграріїв закуповуються добривами, що називається, з коліс.

"Звільняють склади, намагаються розпродати запаси торішнього врожаю, щоби вкластися в новий", - зазначив Арестархов.

А от щодо палива, то власник мережі АЗС "Прайм" Дмитро Леушкін відзначає зниження попиту на нього з боку аграріїв.

"Хоча зараз йде посівна, особливої активності немає. Можливо, багато хто закупився заздалегідь", - каже Леушкін.

Великою витратною статтею аграріїв є розмінування територій, каже Забловський.

Кабмін затвердив програму з розмінування сільгоспугідь.

Пріоритетним регіоном зараз є Миколаївська область. Також запускається проект із розмінування спільно з FAO - аграрним підрозділом ООН. Пілотною стане Харківська область. За оцінками голови Харківської ОВ Олега Синегубова, прискорення темпів розмінування дозволить збільшити посівні площі на 20%, а всього в області потрібно розмінувати близько 550 тисяч гектарів.

Але розмінування відбувається досить повільно. За оцінками першого заступника міністра агрополітики Тараса Висоцького, у Миколаївській, Херсонській та Харківській областях до середини травня зможуть очистити 30-40% угідь. За його словами, є ризик, що близько 500 тисяч га не зможуть засіяти.

Багато господарств, не чекаючи на розмінування від держави, самі наймають приватні компанії, але їхні послуги коштують недешево: близько 40-50 тисяч за гектар.

Тобто за розмінування доводиться платити майже стільки ж, скільки зараз коштує сама земля сільгосппризначення. Але особливого вибору немає: або платиш за розмінування, добрива, насіння за підвищеними цінами і сієшся, або взагалі пропускаєш сезон.

Що буде з урожаєм та цінами

Головна інтрига – яким буде майбутній урожай та за скільки його вдасться продати. Тобто чи зможуть аграрії відбити вкладені кошти і хоч щось заробити.

В УКАБ прогнозують зниження врожайності більшості культур на 10-30% (зокрема через економію на добривах). Якщо зважати ще й на скорочення посівних площ, то загальний зерновий вал може зменшитися порівняно з показниками минулого року на рекордні 37% - зберуть лише 34 млн тонн. Якщо ж порівнювати з довоєнним урожаєм, то мінус може бути ще більшим – 60%.

З олійними культурами ситуація набагато краща. В УКАБ прогнозують урожай у 19,3 млн тонн, що на 13% більше, ніж минулого року (але на 15% менше за довоєнні показники 2021 року).

Загальний експортний потенціал складе 35 млн. тонн, або по 3 млн. тонн на місяць. Для порівняння: у 2021-2022 маркетинговому році він оцінювався у 85 млн. тонн, або 7 млн. тонн на місяць.

Мінагрополітики прогнозує врожай зерна на рівні 44,3 млн. тонн. Урожай пшениці може скоротитися порівняно з торішнім з 20,5 млн до 16,6 млн, ячменю – з 5,6 млн до 4,8 млн, кукурудзи – з 25,6 млн до 21,7 млн.

При цьому в профільному міністерстві також очікують збільшення виробництва олійних з 18,2 млн. до 19,2 млн. ) та цукрових буряків - з 9,7 млн до 11,3 млн тонн.

Підсумкові цифри ще можуть коригуватися з огляду на обставини, зокрема, погодні умови, додали у сільськогосподарському відомстві.

Але в тому, що врожай буде меншим за минулорічний, на агроринку вже зараз практично не сумніваються. Сперечаються тільки про величину мінуса.

І ще незрозуміло, що буде із цінами. Останнім часом котирування на аграрну продукцію на світових ринках падають.

І, відповідно, валиться закупівля української продукції. За даними брокерської компанії Spike Brokers, далі падають ціни на кукурудзу. Продавці продають її у напрямку Тунісу та Іспанії по 280-285 доларів за тонну, а це означає, що в українських портах кукурудза подешевшає до 180-190 доларів за тонну (минулого тижня її ще продавали по 202-204 долари).

Також продовжується зниження цін на пшеницю. З постачанням на квітень її на світових ринках продають по 290 доларів, що на 15-20 доларів дешевше, ніж на березень. У портах пшениця коштує 205-210 доларів, причому потенційні покупці чекають на обвал цін до 160 євро за тонну, тому не поспішають укладати угоди.

Соняшник втратив ціну за попередній тиждень 25 доларів з тонни (вартість впала до 450-470 доларів).

За прогнозами FAO, цьогорічний світовий урожай пшениці становитиме 784 млн тонн, що стане рекордом. Великий зерновий вал очікується у Північній Америці, де йде розширення площ. У Бразилії чекають на рекорди з кукурудзи. При цьому світове споживання зернових, навпаки, знизиться на 0,6%, зокрема, впаде попит на фураж через негативні тенденції у тваринництві.

При цьому очікується зниження обсягів світової торгівлі зерном на 1,8%.

Загалом індекс продовольчих цін FAO знижується вже рік. У лютому 2023 року він склав 129,8 пунктів, що на 0,1 пунктів нижче, ніж у січні. А якщо порівнювати із березнем 2022 року, просідання на 29,9 пункту (18,7%).

Падають ціни на молочну продукцію, рослинні олії, зернові та м'ясо. Росте лише цукор. Але ж Україна його практично не експортує.

І хоча, скажімо, щодо пшениці є ризики, пов'язані зі складними погодними умовами в США та високий попит на постачання з Австралії, конкуренція між експортерами перешкоджає зростанню цін, йдеться у звіті FAO.

Ціновий індекс по рослинних оліях зараз тримається на мінімальному з 2021 року значенні через слабкий попит та великі запаси.

На цьому тлі експерти поки що не очікують різкого стрибка світових цін на продовольство. При цьому українська аграрна продукція продається дешевшою, а логістика, як ми вже писали вище, просто руйнує аграріїв.

Для наших фермерів прогнози щодо цін на майбутній урожай ще більш невизначені.

Все залежить від подальших перспектив щодо зернового коридору, угоду яким поки продовжили лише на два місяці: чи буде він взагалі і в якому форматі (зокрема, чи розширять кількість портів).

Але проблема не лише у зерновому коридорі. Наша ринкова позиція на світовому ринку соняшникової олії, яка раніше становила 55%, різко скорочується, зазначає економіст Олексій Кущ.

Американські аналітики попередили, що на перше місце серед постачальників може вийти Росія, отримавши частку 45%, а у нас залишиться 35%.

Тобто, загострюються ще й ризики втрати експортних ринків.

Підпишіться на телеграм-канал Політика Страни, щоб отримувати ясну, зрозумілу та швидку аналітику щодо політичних подій в Україні.