Приносить мільярд доларів на місяць. Як працює індустрія шахрайських кол-центрів в Україні
Індустрія шахрайських кол-центрів в Україні може приносити до $1 млрд на місяць, а кількість зайнятих у ній оцінюється приблизно у 60 тисяч осіб – це близько двох третин банківського сектору країни. При цьому лише 10-15% жертв цих центрів становлять росіяни. Решта – жителі України та європейських країн.
Такі дані наводяться в квітневій доповіді організації Global Initiative Against Transnational Organized Crime (GI-TOC), що базується в Женеві, яка займається вивченням транснаціональної організованої злочинності.
Доповідь ґрунтується на інтерв'ю з чотирма колишніми співробітниками кол-центрів, депутатом, представником Української міжбанківської асоціації EMA, а також на бесідах із правоохоронцями, журналістами, активістами та аналізі відкритих джерел.
Автори називають шахрайські кол-центри однією з найприбутковіших форм організованої злочинності в Україні. За деякими оцінками, цей бізнес вже приносить більше прибутку, ніж торгівля наркотиками.
У середині 2023 року в країні налічувалося від 1000 до 2000 таких центрів, хоч рейди правоохоронців могли скоротити їх приблизно на третину.
Наразі дослідники виходять із існування близько тисячі "офісів". Середній центр може приносити близько $1 млн. на місяць, великий - до $3 млн. Таким чином, потенційний сукупний оборот індустрії може досягати $1 млрд. на місяць.
До повномасштабної війни головними центрами цієї промисловості були Київ і Дніпро. За даними, на які посилаються автори, до кінця 2024 року лише в одному Дніпрі могли працювати близько 30 тисяч людей.
Після початку війни злочинні мережі почали активніше переміщатися зі східних регіонів до Одеси, Житомира, Вінниці, Львівщини та Закарпатської області. Повідомлення про діяльність таких центрів надходили зі всіх регіонів України, включаючи окуповані території. У Києві, Дніпрі, Одесі та Львові окремі майданчики можуть одночасно вміщувати по 250-300 працівників.
Автори звертають увагу на парадоксальну відвертість цього бізнесу. Кол-центри зазвичай орендують приміщення у звичайних офісних та ділових комплексах у центрі міст. Під час одного з розслідувань шість передбачуваних шахрайських центрів виявили у радіусі одного кілометра у Солом'янському районі Києва.
Співробітники GI-TOC змогли встановити адресу одного з київських центрів, вивчивши відеозаписи, які його працівники публікували у TikTok. За вивіскою кав'ярні, автомобілем, розташуванням сусідніх будівель та оголошенням про оренду дослідники знайшли офіс приблизно на 60 робочих місць. Його оренда коштувала близько 12 тисяч доларів на місяць.
При цьому приміщення таких контор добре захищені. Вони встановлюють камери, пропускні системи з електронними ключами, наймають охорону, а виявлення співробітників правоохоронних органів, журналістів і потенційних інформаторів можуть використовувати поліграф.
Телефони у працівників іноді забирають під час входу, їх дії за комп'ютерами постійно контролюють. Паролі можуть складатися з 20-30 символів, диски шифруються, а доступ до внутрішніх програм дозволено лише з певних IP-адрес.
Нових співробітників відкрито шукають через TikTok, Telegram, OLX, Work.ua та Robota.ua. В оголошеннях пропонують роботу менеджерами по роботі з клієнтами, менеджерами з утримання, а іноді навіть баристами або барберами. Ознаками шахрайського офісу можуть бути висока зарплата без досвіду, щотижневі виплати, спілкування після першого контакту виключно через Telegram та надання житла іншим працівникам.
Особливо активно вербують молодь. Переважний вік кандидатів – від 15 до 28 років. За даними учасників парламентського розслідування, значну частину пересічних операторів можуть становити підлітки 14-20 років.
Одному із співрозмовників GI-TOC запропонували таку роботу, коли йому було 15 років. Старші знайомі демонстрували йому гроші та переконували, що він теж зможе швидко розбагатіти. Вже наступного дня вони привезли до кол-центру одразу п'ятьох підлітків.
Іншого підлітка запросили розносити листівки. На співбесіді йому запропонували обдзвонювати людей інших країнах.
Деякі кандидати розуміють, чим вони мають займатися, інших заманюють під виглядом легальної роботи. Одній співробітниці повідомили, що вона торгуватиме криптовалютою. Тільки отримавши доступ до системи та побачивши, що для пошуку жертв використовується сайт знайомств Badoo, вона зрозуміла, що потрапила до шахрайського центру.
Обіцяні працівникам зарплати часто не відповідають реальності. Однієї працівниці замість заявлених $800-1000 заплатили близько $200, пояснивши, що решта має заробити відсотками від "продажів". Іншому співробітнику обіцяли 1500-2000 гривень за день, але фактично платили по 300 гривень.
При цьому окремі шахраї справді можуть заробляти величезні суми. Авторам розповідали про оператора, який отримав 100 тисяч гривень за день, та про співробітника, який заробив 300 тисяч гривень за тиждень. Проте колишня робітниця центру назвала подібні випадки винятком.
Робота центрів будується на твердій ієрархії. Спочатку так звані "холодники" обдзвонюють сотні потенційних жертв. Якщо людина виявляє інтерес, розмову передають досвідченішому клоузеру, який повинен переконати співрозмовника переказати гроші, встановити програму віддаленого доступу або надати банківські дані.
Адміністратори центрів підтримують зв'язок із власниками, яких пересічні працівники зазвичай ніколи не бачать. Така структура дозволяє господарям залишатися осторонь, тому навіть ліквідація окремого офісу не завдає серйозної шкоди всій мережі.
За даними дослідження, більшу частину центрів контролюють лише три великі мережі. Їхні власники мають частки одразу в кількох "офісах" у різних містах і іноді за межами України. Дві з трьох найбільших мереж автори пов'язують із представниками традиційної організованої злочинності: дніпровськими угрупованнями та організацією "Хімпром", що раніше спеціалізувалося на виробництві синтетичних наркотиків (про главу "Хімпрому" Єгора Буркіна, також відомого до Мексиканця, ми писали тут і тут.
Невеликий український офіс із 25-30 співробітників, який працював по Росії, мав приносити щонайменше півмільйона рублів на день. Один оператор обдзвонював 200-300 осіб, приблизно третина з них вступала в розмову, а до переказу грошей вдавалося довести близько семи.
Деякі центри здійснюють до п'яти тисяч дзвінків на добу. Лише близько 0,1% потенційних жертв залишаються на лінії довше десяти хвилин, проте саме такі розмови найчастіше закінчуються втратою грошей.
Співробітники можуть працювати по 12 годин шість чи сім днів на тиждень. Для обслуговування різних часових поясів організують денні та нічні зміни. В офісах діє система штрафів за запізнення, тривалі перерви та навіть неправильна вимова слів. За працівниками постійно стежать, а плани регулярно підвищують.
Звільнитися іноді складніше, ніж влаштуватися. Пересічних операторів можуть відпускати відносно вільно, але успішних клоузерів, які приносять великі гроші, утримують погрозами, шантажем та насильством. Один із колишніх співробітників розповідав, що людей, які намагалися перейти до конкуруючої мережі, могли бити або вивозити до лісу.
"Якщо хороший співробітник іде без дозволу, його можуть знайти і покарати. Їх били дротом до крові, а іншим показували фотографії", - розповіла колишня працівниця відділу кадрів.
Робота у таких центрах змінює людей. Вони стають більш жорстокими, жадібними та байдужими до чужих проблем, а постійна брехня перетворюється на звичку. Одна з колишніх співробітниць назвала роботу у кол-центрі моральною та психологічною деградацією. Навіть коли жертвами ставали росіяни, вона не могла виправдати обман літньої жінки, яка відкладала гроші на власний похорон.
Однією із причин стійкості цієї індустрії називають заступництво з боку поліції та прокуратури. За "дах" центри, за даними співрозмовників дослідження, можуть платити від $10 тисяч до $15 тисяч на місяць.
Колишні працівники розповідали про поліцейські рейди, після яких офіс закривався лише на один день.
"Поліція закрила кол-центр, усіх вигнали. Співробітники отримали вихідний, а наступного дня все повернулося до звичайної роботи", - розповів один із них.
Депутат, який брав участь у парламентському розслідуванні, стверджував, що перед приїздом комісії місцеві центри припиняли роботу на два-три дні. За його словами, виток інформації міг виходити від правоохоронців.
У доповіді проводиться різниця між "сірими" та "чорними" центрами. Перші не мають офіційного заступництва, але дотримуються неформального правила і працюють лише проти Росії. Другі платять за захист та обманюють людей незалежно від їхнього громадянства.
За словами депутата, існувала непублічна домовленість із двома правоохоронними структурами, згідно з якою підконтрольні їм центри мали працювати проти РФ, але не проти України та дружніх Києву країн. Проте автори доповіді пишуть, що у 2022-2023 роках на Росію припадало не більше 10-15% шахрайських дзвінків. А більшість "клієнтів" перебували в Україні чи ЄС.
Шахраї використали війну для створення нових схем. Вони пропонували неіснуючу допомогу від міжнародних організацій, збирали гроші на фіктивні благодійні проекти, продавали військове спорядження та ліки, обіцяли вивезти людей із небезпечних районів.
У родичів полонених та зниклих безвісти вимагали гроші за звільнення чи отримання інформації. Створювалися також фальшиві збори на закупівлю військового обладнання. Літнім людям дзвонили від імені правоохоронних органів, звинувачували їх у держзраді та вимагали заплатити, щоб "врегулювати ситуацію".
Обманювали й українських біженців – зокрема за кордоном. Автори виявили оголошення російською та українською мовами про набір працівників в інших європейських країнах. Це може свідчити про перенесення частини центрів за межі України.
Жертви пов'язаних з Україною кол-центрів зафіксовано як мінімум у 29 країнах. Англомовні ринки вважаються найприбутковішими. Тому деякі центри наймають викладачів іноземних мов та створюють окремі підрозділи для різних країн. Шахраї використовують підроблені інвестиційні платформи, романтичні знайомства та дзвінки від імені банків, поліції та держорганів.
Жертв переконують встановити AnyDesk або TeamViewer, завантажити фальшиву банківську програму, передати керування номером телефону або самостійно переказати гроші на вказаний рахунок.
При цьому вже широко застосовується штучний інтелект, який дозволяє клонувати голоси, створювати дипфейки, автоматично перекладати розмови та оминати процедури перевірки особистості. Спеціальні програми за лічені секунди формують підроблені банківські листи зі справжніми даними жертви, печатками та підписами.
Для пошуку відповідних цілей купуються бази людей, які цікавляться кредитами, інвестиціями, азартними іграми та криптовалютою. Завдяки витокам даних шахраї отримують відомості про банківські картки, паролі, родичів та контакти потенційної жертви. Це дозволяє оператору під час дзвінка демонструвати знання особистих подробиць та швидше завойовувати довіру людини.
Паралельно розвивається модель "злочину як послуги". Готовий кол-центр можна зібрати з програм, що продаються в інтернеті, інструкцій, сценаріїв розмов, баз даних і сервісів з відмивання грошей. За оцінкою авторів, незабаром для запуску власної шахрайської схеми буде достатньо кількох тисяч доларів, а значну частину розмов зможуть вести боти.
На думку авторів, у майбутньому великі офіси можуть стати менш помітними. За даними співрозмовників GI-TOC, в Одесі багато операторів вже працюють з дому, використовуючи Starlink, і збираються разом тільки для навчання та нарад.
