Масові облави ТЦК на військовозобов'язаних біля розважальних закладів у Києві та інших великих містах та на курортах багато хто розцінив як "закручування гайок", на яке влада пішла в піар-цілях.
В умовах посилення мобілізації, було вирішено продемонструвати, що "недоторканних немає" і що "тусівковий бомонд" великих міст також може бути відправлений на фронт.
Щоправда, ефект від цього сумнівний. Від мобілізації "бомонд" (у значній своїй частині) так чи інакше відкупиться. А вплив на суспільні настрої може виявитися вкрай неоднозначним.
Не виключено, що для фронтовиків або для бідних жителів невеликих міст і сіл, де чоловіків мобілізують повально, видовище облав військкомів ресторанами, нічними клубами та концертами і доставляє деяке моральне задоволення.
Однак ці рейди ставлять під загрозу спосіб життя значної частини т.зв. верхнього середнього класу (англ. upper middle class), що поки що зберігається в столиці та обласних центрах.
Саме цей прошарок часто називають головною рушійною силою прозахідних проектів та протестів, включаючи Євромайдан. При цьому ця категорія ніколи не була, здебільшого, електоратом президента Володимира Зеленського та його партії "Слуга народу" (СН), підтримуючи, швидше, лідера "Європейської солідарності" Петра Порошенка чи політсили на кшталт "Голосу" чи "Самопомочі". Серед цих людей не рідкість націоналістичні настрої, вимоги "війни до переможного кінця", протести проти будь-яких переговорів та компромісів із Росією.
Воювати особисто, щоправда, із початком повномасштабних бойових дій поспішили далеко не всі з них. Багато хто залишився сидіти по київських ресторанах, закликаючи звідти до виходу на "кордони 1991 року", або волонтерять ("прикурюючи", періодично, від зібраних коштів), або формально записалися на армійську службу, фактично на фронті не з'являючись навколо чого час від часу, виникають скандали (як, наприклад, із головою Центру боротьби з корупцією Шабуніним). І, загалом і цілому, незважаючи на війну та обстріли, значна частина представників цієї соціально-політичної групи постаралася зберегти плюс-мінус свій довоєнний спосіб життя, при цьому, повторимося, активно виступаючи за "війну до переможного кінця", проти зупинки війни по лінії фронту та проти будь-яких інших компромісів з РФ.
Масові облави ТЦК по "місцях проживання" цієї групи "наближають" до неї війну і віддаляють її від звичного життя.
Як це може позначитися на її настроях, а також загалом щодо суспільства до перспектив війни та умов її закінчення, розбиралася "Країна".
"Океан Ельзи" як прийменник
В Україні вже кілька днів продовжуються перевірки співробітниками ТЦК військово-облікових документів у торгових центрах, концертних залах та ресторанах. Як ми повідомляли, почалося все з концерту в Києві гурту "Океану Ельзи", до місця проведення якого раптово прийшли військкоми у супроводі поліції та почали перевіряти та затримувати нібито порушників правил постановки на облік, та забирати їх у бусики.
Незабаром стало зрозуміло, що йде, по суті, спецоперація, оскільки ТЦКшники з'явилися не лише на концерті "Океану Ельзи", а й у ресторанах та нічних клубах столиці, а також великих міст.
Судячи з наступної реакції представників влади, це не самодіяльність "військкомів", а спущена зверху вказівка. Так, один із ідеологів правлячої партії "Слуга народу", голова комітету з інформполітики Верховної Ради Микита Потураєв написав на своїй сторінці у Facebook, що "вітає" такі перевірки і вважає, що "вони мають бути наскрізними та постійними".
Він також написав, що рейди на концерти не несуть "загрозу українській культурі", а ресторанам - "українській економіці". Це, ймовірно, була відповідь на позицію деяких - у тому числі колеги по комітету Володимира В'ятровича ("Євросолідарність"), який написав на своїй сторінці у Facebook, що не треба "допомагати" Росії "знищувати "другий після армії оборонний вал" - українську культуру, "навіть допомагаючи ЗСУ". У цьому побачили натяк на історію з концертом ОЕ.
У свою чергу член "оборонного" комітету Верховної Ради Олександр Федієнко назвав причиною масових облав ТЦК небажання чоловіків оновлювати облікові дані військовозобов'язаних. За його даними, кількість таких "уклоністів" досягла понад 6 млн осіб.
Власне, джерела "Країни", зокрема близькі до Міноборони, кажуть, що взагалі темпи мобілізації знизилися останнім часом. Тому їх і намагаються підвищити шляхом збільшення кількості облав та рейдів. Докладно про це ми розповідали тут.
Однак ці дії служать і іншим цілям. Це був ідеологічний, політтехнологічний перебіг, вважають експерти.
"Для влади було важливо показати, що "багаті теж плачуть", і мобілізація не проходить і повз них. Чи торкнеться вона їх по-справжньому - це інше питання. Хоча якщо забезпечити соціальну справедливість неможливо, то треба хоча б створити ілюзію, що вона існує", - коментує політолог Андрій Золотарьов "Країні".
"Ми побачили спробу показати воюючим та їхнім родинам, що мобілізація рано чи пізно торкнеться всіх. Багато солдатів воюють з початку повномасштабного вторгнення, дехто - і того довше. Вони втомилися від війни та роздратовані, що влада та армійське начальство їх не демобілізують. Попри обіцянки, закону про демобілізацію все немає. А тим часом "на громадянці" частина народу, як і до "великої" війни, живе на повну. І що робить влада: вона намагається каналізувати невдоволення, що наростає. для їхніх завсідників, що мобілізація цілком може стати реальністю", - пояснює "Країні" політолог Руслан Бортник.
Що влада відчуває цю ситуацію як проблему, по суті підтверджує член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський (СН). В інтерв'ю Radio NV він, обговорюючи тему демобілізації, стверджував, що "військові на передньому краї", з якими нардеп та його колеги спілкуються, погоджуються, що "зараз забезпечити демобілізацію в принципі неможливо". "Але треба, щоб не було цієї соціальної несправедливості. Що одні воюють, а інші живуть зовсім іншим життям у тилових містах. І життя це вирує, у тому числі в розважальних закладах. Це найбільше дратує громадян, які воюють", - заявив Веніславський..
Втім, експерт Бортник припускає, що рейди ТЦК були розраховані і на західну аудиторію. На Заході не припиняються заклики до Києва зменшити мобілізаційний вік (зараз нижній поріг становить 25 років), щоб все більше охоплювати заклик молоду частину українського суспільства. Влада поки що не йде на цей крок, насамперед через його непопулярність.
"Проблема ж у тому, що західні журналісти, політики та чиновники, приїжджаючи до Києва, бачать усі ці концерти та ресторани, повні здоровими на вигляд молодими людьми. І потім вони слухають прохання нашого керівництва дати найбільше, що, мовляв, покращить ситуацію на фронті. І реакція на це, що армії потрібне молодше поповнення і взагалі важливо використовувати усі ресурси України, а вже потім претендувати на ресурси західні”, - каже політолог.
.jpg)
Чому прийшли до "резервації"
Ще один цікавий аспект цієї історії з перевірками – це їхній об'єкт. Найчастіше рейди проходять у місцях відпочинку т.зв. верхній середній клас. Відповідна публіка фігурує у відеороликах, які зняли зіткнення деяких перевіряються з ТЦКшниками та поліцією.
Відносини правлячої команди і безпосередньо президента Зеленського з цим прошарком завжди були досить складними. Та її частина, що активна у Facebook, скоріше належить до прихильників послідовного опонента Зеленського - екс-президента Петра Порошенка, чию ідеологічну лінію вона розділяє, або ж підтримувала праволіберальні партії на кшталт "Самопомочі" та "Голосу".
В електораті Зеленського представники цієї соціальної групи, хоч і були присутніми, але ніколи не грали першу скрипку. Втім, деякі після виборів 2019 року все ж таки увійшли до органів влади за квотою президента та СН. Але назвати їх опорою "слуг" навряд чи можна було б.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ середній клас, як і все українське суспільство, підтримав владу та ЗСУ. З цього прошарку також було багато добровольців.
Але й тих, хто побажав вести життя "як до війни", також залишилося чимало - особливо в Києві, лінія фронту від якого відкотилася ще навесні 2022 року. Сьогодні модні ресторани та клуби країною заповнені публікою, серед якої повно чоловіків призовного віку.
"Гроші Заходу тримають нас на плаву. Київ наповнений конференціями та концертами, на театральні події неможливо знайти квитки, а зарплати у приватному секторі стрімко зростають. І це спотворює реальність. Примушує забувати про ризики про які забувати не можна. Уникати реальності. Мірити всі категоріями. мирного часу", - коментує у своєму блозі спеціаліст відділу продажу боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.
"Влада і середній клас, що залишився в країні - особливо його upper частина - уклали неформальний договір, що перша до ладу не чіпає другий, а той працює, платить податки і донатить, та й розважається в таких резерваціях. Вийшла своєрідна форма економічного бронювання, офіційно начебто б не існуючого. І ось тепер ці відносини владою переглядаються", – каже політолог Бортник.
А те, що ця соціальна група здебільшого ніколи не була важливою електорально, взагалі розв'язує правлячій команді руки.
"Влада не почувається сильно зобов'язаною, тому, не вагаючись, застосовує силу. Це зачепив і на майбутнє: щоб ті, хто міг би стати опонентом у майбутньому, сиділи і боялися. Враховуючи той факт, що все почалося з ювілейного концерту гурту Вакарчука ( народний депутат двох скликань, лідер ОЕ Святослав Вакарчук - Ред. виборчої кампанії поки що не видно за туманом війни, але передвиборні маневри почалися, незважаючи на те, що країна не повернулася з війни", - каже політолог Золотарьов "Країні".
Якщо рейди ТЦК стануть звичайною справою, а не припиняться так само раптово, як почалися, їхній ефект посилиться.
"Системний підхід звичайно, викличе глибші наслідки. Верхній середній клас і еліта серйозно замисляться про майбутнє в Україні. Облави провокуватимуть відтік людей і зростання опозиційних настроїв. Але багато залежить від регулярності акцій. Якщо вони матимуть одноразовий характер, про зроблений ними ефект скоро всі забудуть. Але якщо вони повторюватимуться знову і знову, то зміни в настроях будуть", - вважає політолог Бортник.
Співробітник однієї з великих українських інвестиційних компаній сказав "Країні", що на його коло спілкування події, що відбуваються в останні дні, справляють "гнуче враження".
"У нас дуже патріотичне коло спілкування. Багато хто брав участь у Євромайдані, частина пішла добровільно служити, решта донатять ЗСУ, працюють, намагаючись підтримувати свої сім'ї. Ми вважаємо, що таким чином виконуємо свій обов'язок перед Україною - хто на фронті, хто в тилу. Але ці облави змушують задуматися про те, що буде далі. І про те, яку ціну всі ми повинні будемо заплатити, якщо війна йтиме ще довго. фронту, без виходу на межі 1991 року. Хоча до того подібні розмови взагалі були немислимими. А тепер їх стало ще більше. військово-політичного керівництва країни. Крім того, вже зрозуміло, що чим довше йде війна, тим менше в Україні залишатиметься простору для демократії, прав і свобод людині, тим жорсткішою буде держава закручувати гайки, щоб забезпечити тугішу мобілізацію та припинити будь-яке невдоволення", – каже інвестбанкір.
