Наслідки прильоту до Павлограда
Наслідки прильоту до Павлограда

Підбиваємо підсумки 358-го дня війни в Україні.

Нова ракетна атака

Вночі Україна пережила велику ракетну атаку. Було кілька серйозних прильотів.

Один із ракетних ударів цієї ночі було завдано по Павлограду. Загинула 79-річна жінка, вісім людей постраждали. З-за збитків - пошкоджено промислове підприємство, яке горіло. Зруйновано сім приватних будинків, ще 30 – пошкоджено.

Також уночі дві ракети потрапили в об'єкт інфраструктури у Кременчуці, повідомляють у Полтавській ОДА. У Повітряних силах додали, що йдеться про місцевий нафтопереробний завод.

Також був приліт Кіровоградською областю. Повідомили, що були прильоти до об'єкту інфраструктури у Кропивницькому районі. Який – не уточнювалося. На місці піднімався чорний дим (тобто, не виключено, що цей приліт пов'язаний з переробкою або зберіганням палива).

На Львівщині три ракети потрапили в об'єкт критичної інфраструктури. Губернатор уточнив, що удар не пов'язаний із енергетикою.

Всього за ніч противник випустив 32 крилаті ракети повітряного та морського базування.

За даними командування Повітряних сил України знищено 14 крилатих ракет Х-101/Х-555, "Калібр" та дві керовані авіаційні ракети Х-59. Крилаті ракети Х-22 досягли своєї мети, вразивши об'єкти критичної інфраструктури. "Наразі на озброєнні немає вогневих засобів, здатних знищувати цей тип ракет", - додали в командуванні.

Пізніше Генштаб уточнив, що збито 16 із 36 крилатих ракет.

При цьому нічна ракетна атака не викликала потреби обмежувати подачу електрики, повідомляють в Укренерго. Тобто наносилася вона не з енергетики.

Аналізуючи підсумки атаки, військові кажуть, що РФ використовує нову тактику для ударів по Україні. Якщо раніше вночі використовувалися "шахіди", а вже потім йшла ракетна атака, то цієї ночі супротивник здійснив уночі ракетні удари без БПЛА.

Секретар РНБО Олексій Данилов після нової ракетної атаки заявив, що росіяни планують завдати нового масованого удару 23-24 лютого.

"Ми з вами починали говорити, що вони готуються і намагатимуться 23-24 лютого зробити ще одну спробу масованої атаки. До цього потрібно спокійно ставитись. Ми до цього готові. Я думаю, що ми вже розуміємо, що таке атаки, після того як "Приймали" за один день 115-120 ракет", - заявив він.

Раніше про те, що росіяни можуть завдати масованого ракетного удару по Україні в річницю вторгнення, заявляли в оперативному командуванні "Південь".

Ситуація на фронті

За даними Генштабу ЗСУ, противник веде наступ на Куп'янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Шахтарському напрямках - у районах Гряниківки, Бахмута, Авдіївки, Мар'їнки та Вугледара.

Луганський губернатор Сергій Гайдай повідомив, що у росіян в області побільшало авіації.

"Ситуація залишається стабільно-важкою, але абсолютно контрольованою для Сил оборони. Постійно йдуть атаки, ворог підключає важку техніку, авіацію. Але на сьогоднішній день ситуація контрольована, всі ці атаки відбиваються. Єдине, важко, тому що їх дуже багато", - сказав Гайдай.

Зазначимо, що російські телеграм-канали відучора також писали про посилення роботи своєї ударної авіації на Куп'янському напрямку.

Бої у Бахмуті наближаються до південно-західної частини міста. Дані про це надходять із українських та російських джерел.

Учора ввечері український командир із позивним "Мадьяр" попередив журналістів, що в район "Літак" у Бахмуті їздити не можна. За його словами, це стало небезпечним.

Літак - район у південно-західній частині Бахмута, при виїзді у бік Костянтинівки та недалеко від дороги на Годинник Яр через Артемівське. Поряд із північною дорогою Бахмут-Слов'янськ, це основні артерії постачання міста. Сам район так називають через місцеву пам'ятку - пам'ятник-літак.

Раніше ПВК "Вагнер" повідомляла, що її підрозділи наближаються до району "Літак". Були відео, як цю місцевість обстрілюють із РСЗВ.

Військові перспективи

На Заході продовжують обговорювати, чи готові Україна та Росія до наступів. CNN опублікувало кілька матеріалів, з яких випливає, що взагалі немає.

Російським військовим потрібен час до травня, щоб відновити потенціал для наступу, але через політичний тиск з боку Кремля він може початися раніше, ніж російські війська будуть готові, заявив агентству високопоставлений військовий представник США.

"Ймовірно, це скоріше амбітно, ніж реалістично", - сказав високопоставлений військовий чиновник США. Схожих оцінок дотримуються і Британії.

"Малоймовірно, що російські сили будуть особливо краще організовані, і тому малоймовірно, що вони досягнуть особливо великих успіхів", - сказав CNN високопоставлений британський чиновник.

При цьому, за даними неназваного українського дипломата, в РФ "накопичили достатньо живої сили, щоб взяти одне чи два невеликі міста на Донбасі".

Але на Заході сумніваються й у тому, що українські військові зможуть пробити російську оборону на сході та півдні. Принаймні так, щоби загрожувати сухопутному коридору в Крим, пише CNN в іншому матеріалі.

Причому Крим влада США, схоже, вважає реальною "червоною лінією" Кремля. І спроби України його повернути можуть призвести до "ширшої реакції Росії". Про це заявив держсекретар Ентоні Блінкен під час телефонної розмови із групою експертів у Zoom.

Як пише газета Politico, під час бесіди на адресу Блінкена прозвучало питання, чи готові США допомогти Україні реалізувати її цілі щодо Криму. За словами джерел видання, Блінкен повідомив, що США "не заохочують активно Україну до повернення Криму".

Держсекретар дав зрозуміти, що США не вважають за мудрий крок наступ на Крим зараз. Але, як розцінили його слова інші учасники дискусії, надалі Блінкен "може бути відкритішим для потенційної української гри за Крим".

Газета нагадує, що сумніви щодо доцільності війни за півострів звучали від американських політиків не раз, що викликало невдоволення Києва. Проте є об'єктивні чинники, куди слід закривати очі. Крим рясніє засобами ППО, складами боєприпасів та десятками тисяч військовослужбовців.

А позиції російських військ на південній ділянці фронту у Запорізькій та Херсонській областях добре укріплені.

"Українським військам буде складно прорватися через ці російські рубежі навіть з урахуванням притоку артилерії та бронетехніки від західних донорів", - пише Politico.

Експерти пов'язують вимогу України ракет ATACMS, що б'ють на 300 кілометрів, з планами почати завдавати ударів по Криму і вже зараз руйнувати російську логістику на півдні України (де, як уже писала "Країна", є найбільш вірогідний напрямок для контрнаступу ЗСУ).

Але Білий дім відмовляється надавати ці ракети, посилаючись на їхню нестачу.

Хоча, судячи з тону статті Politico, це також, ймовірно, пов'язане з небажанням переходити чергову "червону межу". Адже навіть у разі пориву українських сил ближче до півострова, щоб його ізолювати та позбавити військового постачання, доведеться бити західними ракетами Кримським мостом. Що Росія може розцінити як прямий напад НАТО на "свою територію".

Тому в США цілком можуть дотримуватись моделі виходу ЗСУ на підступи до півострова і далі - перехід до переговорів з Росією ("Країна" вже писала, що дана схема малоймовірна - якщо українським військам вдасться прорвати південний фронт російських військ, перерізати сухопутний коридор до Криму). з дуже великою часткою ймовірності ЗСУ спробують розгорнути наступ на півострів, який росіянам буде важко обороняти через вразливість його комунікацій з "великою землею" через Кримський міст).

При цьому продовжують звучати сумніви щодо того, чи Україна зможе прорвати російські позиції. Вони публікувалися в кількох матеріалах великих західних медіа, які цитували чиновників, які з'їхалися на "Рамштайн" - про це днями писала і "Вашингтон пост", а також відкрито заявляв міністр оборони Німеччини Пісторіус.

Сьогодні на цю тему висловився голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі. За його словами, Києву буде важко цього року досягти повної перемоги та звільнити всі території. Але додав, що Росії не вдасться завоювати Україну.

На користь того, що така думка має чимало прихильників на Заході, кажуть і схвильовані заяви генсека НАТО Столтенберга та верховного представника ЄС Борреля, які закликають прискорити постачання зброї та попереджають про переломний момент війни.

Очевидно, що ці заяви покликані переконати країни, які вагаються, які не вірять, що військова допомога суттєво змінить ситуацію на фронті.

І зараз дуже багато хто думає про те, що саме після закінчення весняно-літніх боїв визначатиметься майбутнє мирне врегулювання (і той же Міллі сьогодні заявив, що вікно для дипломатії може відкритися будь-якої миті).

Що стосується РФ - то вона цілком можливо готова домовлятися на підставі збереження за нею захоплених територій.

Принаймні, заяви з Москви з натяком на це вже звучать.

Так, колишній помічник президента РФ Владислав Сурков, який займався Україною та переговорами щодо Мінських угод, сьогодні дав коротке інтерв'ю, де чотирма словами відповів на чотири запитання.

"1. Рік тому, за тиждень до початку "СВО" Ви передбачили, що Росія "розширить" свої західні кордони. Ви задоволені тим, як саме це зроблено?

- Так.

2. Чи вважаєте Ви дії армії (РФ) ефективними?

- Так.

3. Працюючи над Мінськими угодами, Ви виходили з того, що вони мають бути виконані?

– Ні.

4. Чи нормалізуються в найближчому майбутньому відносини Росії та Заходу?

- Так.

Дехто вже звернув увагу, що вони збігаються з агітацією прихильників Єльцина за часів референдуму у квітні 1993 року (так, так, ні, так).

Але примітні вони і насправді.

Так, Сурков заявив, що спочатку не вірив у виконання Мінських угод. Щоправда, згодом у Кремлі заявили, що намагалися реалізувати ці домовленості всіма силами.

Але така заява є показовою. Російська влада останнім часом часто каже, що Україна та Захід обдурили РФ і пішли на Мінські угоди, не збираючись їх виконувати, а прагнучи виграти час для переозброєння армії. Однак існує й інша думка (особливо популярна в Україні) про те, що Мінські угоди були вигідні Росії самі по собі (навіть без їх виконання), оскільки фактично оформляли втрату Києвом контролю над частиною Донбасу (повернути його Україна за цими угодами могла лише надавши широку автономію окремим районам Донецької та Луганської областей) та виводили за дужки Крим, не оспорюючи його анексію. Не виключено, що саме це мав на увазі Сурков.

Але ще цікавіший інший момент. Сурков сказав, що задоволений тим, як Росія "розширила" свої західні кордони.

І це, мабуть, перша заява від представника російської еліти про те, що нинішні завоювання для РФ є достатніми. Також він вважає, що відносини Росії та Заходу нормалізуються.

Невідомо - чи Сурков висловлює в даному випадку свою особисту точку зору, чи уповноважений робити такі заяви від влади або від окремих груп у владі.

Але раніше у ЗМІ неодноразово писали, що в оточенні Путіна є прихильники якнайшвидшого припинення війни за "корейським сценарієм" - з фіксацією нинішньої лінії фронту як де-факто нового кордону між Україною та Росією. Проте офіційно Москва про це ніколи не заявляла (і навіть спростовувала подібні наміри). Категорично проти розміну "світ в обмін на території" виступає і Україна, і влада провідних країн Заходу.

Але якщо плани щодо наступів обох сторін проваляться, то, як і передбачав Міллі, тоді й може відчинитися вікно для переговорів та компромісів. Хоча, звичайно, не факт, що цим вікном захочуть користуватися.

Підпишіться на телеграм-канал Політика Страни, щоб отримувати ясну, зрозумілу та швидку аналітику щодо політичних подій в Україні.