Підбиваємо підсумки 385-го дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Росіяни не залишають спроб захопити Бахмут, де продовжуються позиційні бої, повідомляє Генштаб ЗСУ. Відбито атаки в районах населених пунктів Ягідне, Хромове та Оріхово-Васильівка.
"Інститут вивчення війни", вивчивши кадри з фронту, повідомляє, що російські війська просувалися вулицею Садовою у південній частині Бахмута.
Сам же "Вагнер", який штурмує місто, заявив сьогодні, що захопив село Залізнянське на північний захід від Бахмута. Українських підтверджень цьому немає, і кадрів із населеного пункту також. Але американський військовий оглядач Чак Пфаррер, який складає щоденні карти щодо ситуації в Бахмуті, вже відніс це село до зони контролю Росії.
.jpg)
Зазначимо, що направлення на Залізнянське потенційно не має нічого спільного власне з Бахмутом і, можливо, вказує на плани руху у бік Слов'янська, і, як припускають у військових телеграм-каналах - на Рай-Олександрівку, щоб вийти в тил угрупованню ЗСУ, яке захищає Сіверськ..
Про це кажуть і українські військові. Російські війська нещодавно змінили напрям наступу і мають намір просуватися до Лимана Донецької області, повідомив агентству Reuters військовослужбовець із позивним "Туманом".
Просування до Лимана створить "вершину кліщів" і дозволить російським військам створити загрозу оточення для українських військ (ймовірно, мається на увазі загроза оточення підрозділів ЗСУ у Сіверську, що знаходиться на північ від Бахмута та на південь від лінії наступу російських військ на Лиман).
"Це другий основний напрямок (після Бахмута), який дуже цікавий противнику, тому що якщо вони дійдуть до Лимана, то далі Краматорськ і Слов'янськ. Він буде "клешневою" загрозою, тому за цей район так посилено намагаються боротися - це не менше важливо, ніж Бахмут", - сказав Туман.
Також, зважаючи на все, російські позиції вже зовсім близько від "дороги життя", через яку постачається Бахмут - через Хромово. Британський військовий блогер War Mapper стверджує, що "північна дорога постачання (Бахмута - Ред.) була перерізана траншеями і тому залишається непридатною для використання".
Чиї там окопи - він не уточнює, але мова швидше за все про українські траншеї, викопані для оборони стратегічно важливого шляху. По карті, опублікованій блогером, видно, що російські позиції дуже близько до траси (інші західні журналісти повідомляють про відстань 700-800 метрів).
Невідомо, наскільки насправді стала проблемною "дорога життя". Але загалом постачання Бахмута, судячи з розповідей військових, вкрай проблемне.
Учора український військовий із Бахмута розповів про снарядний голод на передовій. За його словами, військові 12 березня засікли російський новітній танк Т-90, який добу стояв на місці і був досягнутий для стрілянини. Але не змогли його вразити, оскільки командування наказувало економити імпортні засоби поразки, а штатна артилерія перебуває в режимі найжорстокішого дефіциту боєкомплекту.
"Снарядів катастрофічно не вистачає. Витрата 5-7 пострілів на ціль, і це врожайний рік. Ми знаємо 75% основних вогневих позицій противника, командні пункти рівня роти та батальйону", але їх не обстрілюють. "Стволи працюють активно тільки на ділянку, де йдуть прориви і приходить срака", - резюмує військовослужбовець.
Зазначимо, що авіація Росії зараз активно відпрацьовує ключовим вузлом постачання Бахмута - Костянтинівці, через яку йде основний потік вантажів на Часов Яр, а звідти - в місто, що облягається.
Тому по Костянтинівці щодня завдаються масовані авіаракетні удари. Тільки сьогодні було вже кілька. Це теж напевно робить свій внесок у снарядний голод у захисників Бахмута.
Проте активність російської авіації має і зворотний бік медалі – її збивають. Сьогодні під Бахмутом було підбито російського бомбардувальника Су-24.
Незважаючи на складну ситуацію, влада України щодня заявляє, що Бахмут утримуватиме. Володимир Зеленський учора ввечері повідомив про засідання Ставки Верховного головнокомандувача, де було вирішено посилювати оборону міста.
Як саме діятимуть зараз на Бахмутському напрямі – сказати складно. Але в будь-якому випадку всі зусилля будуть пов'язані з тим, чи Україна готує контрнаступ і де саме він почнеться (до цього питання ми ще повернемося нижче).
До речі, російські телеграм-канали повідомили сьогодні, що ЗСУ пішли в атаку під Пологами у Запорізькій області. Пізніше призначені росіянами "влада" Запорізької області заявила, що атаку відбито. Підтверджень цьому з українського боку немає. Але загалом наступ ЗСУ на цій ділянці – один із найбільш очікуваних експертами сценаріїв подальшого розвитку військової ситуації в Україні.
Інцидент з дроном у Чорному морі та його значення
Резонансна історія вчора сталася над Чорним морем, де після зустрічі з російськими літаками впав у воду американський безпілотник MQ-9 Reaper ("Жнець").
Загальна канва американської версії подій - два російські Су-27 почали облітати дрон і обдавати його "душем" з авіаційного палива. Після чого той втратив управління і був чи збитий, чи спрямований у воду самими американцями. Це сталося у нейтральному просторі.
У попередніх версіях США російський літак зачепив задній гвинт безпілотника і пошкодив його, але пізніше цей момент з опису подій зник.
Джерело The New York Times каже, що Reaper вів спостереження приблизно за 75 миль на південний захід від Криму. За його словами, апарат має складні камери та інші датчики, які дозволяють "заглянути до Криму" з міжнародного повітряного простору. Вартість безпілотника – понад 50 мільйонів доларів.
Зараз Росія та США намагаються виловити останки дрону в морі, але поки що ні в кого це не вийшло.
Росія озвучила свою версію.
За нею, "політ безпілотного літального апарату здійснювався з вимкненими транспондерами з порушенням меж району тимчасового режиму використання повітряного простору, встановленого з метою проведення "СВО", доведеного до всіх користувачів міжнародного повітряного простору та опублікованого відповідно до міжнародних норм".
"З метою ідентифікації порушника у повітря були підняті винищувачі зі складу чергових по ППО сил. Внаслідок різкого маневрування в районі 9.30 (мск) безпілотний літальний апарат MQ-9 перейшов у некерований політ із втратою висоти і зіткнувся з водною поверхнею. Російські винищувачі не застосовували, з безпілотним літальним апаратом у контакт не вступали та благополучно повернулися на аеродром базування", – йдеться у заяві міноборони РФ.
Перше, що слід зазначити в цій історії - незважаючи на те, що спочатку американське командування використало досить різкі формулювання щодо ситуації ("безрозсудні та некомпетентні дії екіпажу російського літака"), загалом ескалаційної риторики у США та НАТО з приводу фактично збитого Росією безпілотника ( оскільки не доводиться сумніватися, що "Жнець" був навмисно виведений з ладу) не спостерігається.
Більше того, сьогодні Держдеп заявив, що "не вважає ненавмисним" інцидент із безпілотником
В історії США та СРСР був багатий досвід подібних міні-зіткнень, і до війни вони не приводили - так пояснюють американські медіа щодо спокійного ставлення Вашингтона до того, що сталося.
При цьому телеканал CNN звернув увагу на ще один аспект цієї теми – риторику республіканців про те, що Байден своїми діями щодо підтримки України поставив США на межу ядерної війни з Росією.
На думку видання, заяви найрейтинговіших республіканців - Трампа та Десантіса - про необхідність урізати допомогу Україні та зупинити війну отримають ще більшу підтримку після інциденту з безпілотником у Чорному морі.
"Очевидне збиття американського безпілотника російським винищувачем над Чорним морем на один крок наблизило до сценарію, якого всі боялися з того часу, як рік тому вибухнула війна, - прямому зіткненню між американськими та російськими військами", - зазначає телеканал.
Згідно з останніми опитуваннями, 80% республіканців вважають важливим, щоб кандидат Республіканської партії на пост президента чинив опір залученню США у війну між Росією та Україною.
"Тому два потенційні кандидати від Республіканської партії з найбільшою кількістю голосів - колишній президент Дональд Трамп і губернатор Флориди Рон ДеСантіс - ясно дають зрозуміти, що, якщо вони дістануться Білого дому, рятувальне коло американської зброї та боєприпасів для України буде в небезпеці, і війна може закінчитися за умов Путіна", - пише CNN.
І, якщо буде перемога республіканців, "обіцянка Байдена залишатись із Зеленським стільки, скільки знадобиться може мати термін дії до 20 січня 2025 року — наступної інавгурації президента".
У російських телеграм-каналах обговорюють, що, втопивши американський дрон, Росія в інформаційному полі перебила негатив від продовження зернової угоди, що всередині РФ багатьма вважається як прояв слабкості на світовій арені (оскільки санкції з російських перевезень зерна так і не були зняті).
Новий "Рамштайн"
Сьогодні відбулося чергове засідання контактної групи з питань озброєння України - Рамштайн.
У своєму вступному слові глава Пентагону Остін заявив, що Україні мають передати понад 150 танків Leopard. "Коаліція країн, яка надає Україні танки Leopard, продовжує зростати. Тепер 9 країн зобов'язалися надати понад 150 танків Leopard", - наголосив Остін.
Ймовірно, мається на увазі постачання танків Leopard 1 та Leopard 2.
"Рамштайн-10" вселяє оптимізм: посилення ППО, боєприпасів, навчання та формування "броньованого кулака", - написав міністр оборони України Олексій Рєзніков після засідання групи.
Також напередодні "Рамштайну" у Пентагоні анонсували важкі бої в Україні цієї весни та влітку. І заявили, що найнагальніша потреба України – це боєприпаси.
"Дискусія (у Рамштайні - Ред.) стане ще однією можливістю зібрати разом міжнародне співтовариство, щоб зосередитися на найнагальніших потребах України, включаючи боєприпаси. І знову ж таки, це залишатиметься в центрі нашої уваги", - сказав бригадний генерал Пет Райдер.
Тему боєприпасів для України зараз активно розробляє і Євросоюз, який завершує роботу над угодою щодо централізованої закупівлі снарядів на два мільярди євро.
Як пише Politico, план складається із двох елементів:
1. Один мільярд планують витратити на часткове відшкодування країнам, які негайно можуть пожертвувати боєприпаси зі своїх власних запасів.
2. Ще мільярд – на спільну закупівлю країнами ЄС нових боєприпасів.
Politico пише, що Росія витрачає від 20 000 до 60 000 снарядів на день, тоді як Україна використовує лише від 2 000 до 7 000. Загалом країни ЄС за час війни надали Україні 350 тисяч 155-міліметрових снарядів (тобто приблизно на 80 днів боїв).
Засідання з цього питання в ЄС мали намір провести сьогодні - саме на день "Рамштайну". Але, як і раніше, немає розуміння, хто саме з європейських країн готовий спустошити свої арсенали і на скільки.
Військові перспективи
У Росії активізуються перевірки потенційних призовників. Вже другий день у регіонах РФ оголошують роздачі повісток - як стверджується, для актуалізації даних військового обліку.
Спочатку про це заявили у Воронезькій області, а сьогодні – у Липецькій. Порядок денних вручатиметься переважно запасникам за місцем проживання та роботи.
Влада каже, що це робиться для перевірки інформації в базах даних, внесення їх до електронної системи та запобігання помилкам, виявленим під час часткової мобілізації восени 2022 року.
Спікер Кремля Пєсков вже заявив, що видача повісток – "це звичайна практика, всі дані треба уточнити, ведеться постійна робота". Він заявив, що друга хвиля мобілізації російською владою не обговорюється.
До речі, з такими оцінками загалом погоджуються і на Заході. В Американському Інституті вивчення війни вчора заявили, що Кремль прагне "відгородити" нове покоління від участі у війні і показує, що повної мобілізації не буде. Також РФ не розраховує воювати в Україні понад три роки.
Такий висновок організація робить із спроб Росії законодавчо збільшити призовний вік.
У понеділок до Держдуми надійшов законопроект, який передбачає негайне підвищення максимального віку призову з 27 до 30 років, а також підвищення мінімального віку призову з 18 до 21 року із щорічним збільшенням на один рік у період із 2024 по 2026 рік.
"Предбачене у законопроекті негайне підвищення максимального віку, швидше за все, спрямоване на розширення вікового діапазону призову для задоволення певної частини безпосередніх потреб російських збройних сил в Україні, а потім на подальше скорочення загальних вимог призову на військову службу у російському суспільстві у наступні роки", - йдеться у звіті.
Поступове підвищення мінімального призовного віку означає, що трирічні групи потенційних російських призовників по суті отримають відстрочки на три, два та один рік кожна.
"Кремль, можливо, намагається захистити нове покоління росіян від демографічних та соціальних наслідків бойових дій на виснаження в Україні, розподіляючи ці дії серед груп росіян", - йдеться у звіті.
Графік скорочення призовного віку також може свідчити про те, що Кремль не очікує, що війна в Україні триватиме довше, ніж наступні три роки і вкрай не сприймає перспективи загальної мобілізації.
В Україні ж мобілізація набуває рис саме загальної. У зв'язку з чим на Заході вже почали лунати тривожні заяви про те, що якість кадрового складу ЗСУ знижується, і тому контрнаступ України під великим питанням.
Нашумілу статтю Washington Post на цю тему сьогодні активно коментувала Банкова та її спікери.
Згадав її в одному зі своїх ефірів колишній радник Офісу президента Арестович. Проблему він фактично визнав.
"Сили Оборони України в ході найбільшої після Другої Світової війни в Європі були збільшені в чотири-п'ять разів. Природно, що професійних військових не вистачає, особливо, в молодшій командирській ланці - сержанти, командири взводів/рот", - повідомив він.
За словами Арестовича, зараз багато нових бригад і батальйонів "ще жодного разу не були в бою". Тому поки йде створення резервів і навчання новобранців, є "необхідність тримати оборону ціною великих жертв і відсутності прямого військового успіху у вигляді настання і звільнення наших земель".
Він закликає "мати терпіння чекати, поки ми накопичимо сили". "Коли ми приступимо до активної фази зі звільнення нашої території, настрої зміняться на краще", - вважає колишній радник ВП.
Згодом Володимир Зеленський - явно в тому ж контексті - заявив, що "світ помилково не очікує від українців сили".
"Коли світ помилково не очікує від українців сил, мільйони наших людей виявляють таку сміливість, що у світі не залишається жодного куточка, де не чули б про силу України", - написав президент у Телеграмі.
Щодо подібних публікацій у західних ЗМІ, а також заяв військово-політичного керівництва України про посилення оборони Бахмута, у російських військових телеграм-каналах вже з'явилася версія, що це нібито вся кампанія з дезінформації від Києва та Заходу.
Мовляв, таким чином у російського командування хочуть створити помилкове враження, що контрнаступу на півдні не буде, а натомість ЗСУ зосередять свої зусилля на обороні Бахмута. А насправді, за цією версією, основний удар українське командування готує якраз на півдні, зосереджуючи там найбільш боєздатні підрозділи, а на Бахмут відправляють менш підготовлені частини, а основні сили звідти нібито поступово вже відводять.
Будь-яких об'єктивних підтверджень ця версія не має.
Але варто зазначити, що завдання підготовки наступу ЗСУ на півдні (а те, що воно там планується, в Україні та на Заході практично не приховують) та зміцнення оборони Бахмута для сковування біля нього сил противника один одному не суперечать.
Але не суперечать лише в тому випадку, якщо українське командування має достатньо підготовлених резервів, щоб і для наступу їх накопичувати, і на Бахмут перекидати. А чи достатньо їх – питання, яке ми докладно розбирали тут.
