Зерновий коридор фактично зупинив свою роботу.
За повідомленням Міністерства відновлення, розвитку громад, територій та інфраструктури України, Росія заблокувала реєстрацію вхідного флоту до всіх портів України.
"Спільний координаційний центр (СКЦ) у Стамбулі оголосив про неможливість складання інспекційного плану на 1 червня через чергову безпідставну відмову російської делегації реєструвати вхідний флот для участі в ініціативі", - йдеться у повідомленні на ФБ-сторінці міністерства.
У відомстві зазначили, що у черзі на інспекцію на 1 червня у територіальних водах Туреччини зібралося 50 суден, на які мають завантажити 2,4 млн тонн продовольства. Це майже вдвічі більше, ніж експортовано у травні. Деякі судна чекають на свою чергу на інспектування вже більше трьох місяців. І вже влетіли у величезні збитки – понад мільярд доларів.
Блокуються реєстрації нового вхідного флоту, також повністю зупинено порт "Південний".
"Українська делегація направила листа до секретаріату СКЦ з вимогою відновити повноцінну роботу у складі трьох інспекцій на день, як того вимагають процедури СКЦ, Українські інспектори зараз перебувають у СКЦ і готові негайно розпочати роботу у разі поновлення реєстрації судів", - зазначили у міністерстві.
Тим часом Росія прямо виставила свої умови - обмеження на прохід суден у порт Південний не будуть зняті доти, доки Україна не розблокує експорт аміаку по аміакопроводу Тольятті-Одеса.
Однак, судячи з реакції Києва, намірів пускати аміак немає.
Міністр сільського господарства Микола Сольський заявив агентству Reuters, що натомість Україна має "план Б" - взагалі вивести РФ із зернової угоди і проводити суди без перевірки її представників.
За його словами, Київ запропонує страхові гарантії компаніям, щоб вони продовжували постачання без участі Росії у новій угоді.
"План Б виключає четверту сторону (Росію) у цих відносинах", - сказав він.
Сольський повідомив, що уряд вже створив спеціальний страховий фонд у розмірі близько 547 мільйонів доларів - для компаній, суди яких заходитимуть в українські порти Чорного моря за новою угодою.
"Якщо нас повністю заблокують, що майже сталося (вже) фактично, то перевізники можуть пройти (через) цей коридор із гарантованою страховкою від нашого уряду", - заявив Сольський.
Також судновласники можуть мати "досить сильну" впевненість у тому, що українські військові та їхні ППО "можуть виконувати свою роботу".
До чого йде ситуація щодо зернового коридору - розповідає "Страна".
"Гірший місяць для українського експорту"
Нагадаємо: термін дії зернового коридору вкотре продовжено 17 травня - на два місяці.
Але, як стверджують у Міністерстві відновлення, розвитку громад, територій та інфраструктури України, сьогодні зерновий коридор фактично заблокований.
У відомстві описують хронологію роботи зернового коридору з кінця квітня.
З 29 квітня повністю заблокували порт Южний. З 6 по 18 травня були відмови реєструвати вхідний флот. Із 9 травня поставили на стоп інспекції. З 18 травня не реєстрували більше двох суден на одну інспекційну команду, а з 25 травня кількість інспекційних команд скоротили до двох на день. У результаті, якщо в березні через зерновий коридор було вивезено 3,9 млн. тонн українського зерна, то у квітні -2,8 млн. тонн, а в травні - лише 1,2 млн. тонн.
Також відомство наводить цифри щодо кількості інспекцій. У березні їх було 168 (хоча за узгодженим сторонами планом мало бути 303), у квітні — 119 (при плані 260), у травні — 90 (заплановано 183).
30 і 31 травня росіяни зареєстрували лише одне судно, що входить, на порт "Чорноморськ". А з червня, за даними Мінвідновлення, Росія взагалі відмовилася реєструвати вхідний флот.
В УКАБ зазначили, що за останній тиждень травня з одеських портів було відвантажено, як і тижнем раніше, лише 4 судна, а інспекцію на вхід пройшло 15 суден.
"З такими показниками експортувати надлишки продукції, що знаходиться на території України, до початку надходження нового врожаю буде надзвичайно складно", - зазначили в УКАБ.
В Українському клубі аграрного бізнесу заявили, що травень став найгіршим за показниками експорту агропродукції за останні 9 місяців.
Вдалося вивезти 561 млн тисяч тонн продукції, що на 3% менше за квітневий показник. Причому не весь товар встиг фізично перетнути кордон — частина транспорту все ще стоїть у чергах на виїзд.
Основною причиною падіння експортних показників стали проблеми із зерновим коридором, - зазначили в УКАБ.
Що буде в червні – поки що незрозуміло. Як зазначили у брокерській компанії Spike Brokers, через блокування зернового коридору в останні кілька днів різко знизився попит на українську кукурудзу, через що ціни просіли на 3-5 доларів за тонну.
Так цінник на кукурудзу в одеських портах становить 160-165 доларів за тонну. Для порівняння: ця ж кукурудза з постачаннями через Дунайський коридор коштує 178-182 долари за тонну.
Також обмежений попит із боку портових покупців на пшеницю. Так, котирування на новий урожай фуражної пшениці у портах постачають 150-160 доларів. Для порівняння: цінник останнього тижня травня на українську пшеницю із постачанням через Дунайський коридор — 190-200 доларів за тонну.
Що буде із зерновим коридором
Причини фактичного блокування зернового коридору загалом лежать на поверхні.
Представник генсека ООН Стефан Дюжаррік повідомив, що РФ вимагає відновити експорт російського аміаку через Одесу. У протилежному випадку загрожує не пропускати суд у порт "Південний".
"Російська Федерація повідомила СКЦ про своє рішення обмежити реєстрацію суден у порт "Південний", доки аміак не експортується", - сказав Дюжаррик на нещодавньому брифінгу.
Нагадаємо: українська влада раніше заявляла, що може розглянути можливість розблокування аміакопроводу Тольятті-Одеса для транзиту російського аміаку. Але висунули умову - розширення зернової угоди за рахунок додаткових портів та переліку товарів, які проходитимуть через "коридор". Включивши до нього, у тому числі, і продукцію гірничо-металургійного комплексу (руда та метал).
"Російські хочуть запустити "Укрхімтрансаміак" у будь-які доступні способи, тиснуть через ООН і лідерів африканських країн. Україна начебто і не проти, але вимагає розширити список портів, зокрема, включити в зернову угоду Миколаїв. Ердоган через передвиборчу кампанію трохи відволікся від теми зернового коридору У результаті все "зависло", - каже голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензін.
У Euractiv, з посиланням на джерело Reuters, повідомили про певний план ООН щодо "порятунку" зернової угоди.
Нібито ООН запропонувала Україні, Росії та Туреччині розпочати підготовчу роботу для запуску транзиту російського аміаку. Паралельно ООН ініціює переговори щодо розширення зернового коридору, зокрема щодо включення до нього додаткових портів і вантажів (на чому раніше наполягала українська сторона).
Непрямо підготовку таких переговорів підтвердив і Дюжаррик, щоправда, без особливих подробиць.
"Генсек (ООН- Ред ) висунув сторонам деякі ідеї щодо покращення сприяння роботі Спільного координаційного центру, а також щодо роботи над питанням експорту аміаку, який є частиною підписаної угоди. Ці розмови та контакти продовжуються. Але це все, що я можу сказати зараз", - зазначив Дюжаррік на нещодавньому брифінгу.
Як зазначається у статті Euractiv, "Україна та Туреччина підтвердили готовність працювати за запропонованим генсеком ООН алгоритмом. Але станом на 30 травня Росія не дала своєї згоди, незважаючи на наявність сприятливих позицій в алгоритмі".
"Зараз усі чекають на зустріч Ердогана з Путіним, а потім із Зеленським. Передбачається, що головною темою стане саме зерновий коридор. Ердоган переобрався на пост президента, зерновий коридор - це його дітище, тим більше, що Туреччина отримує з нього непогані дивіденди. Тому, за ідеєю, все має бути добре. Але це не точно. Адже справа не тільки в аміаку. Росія, як ми пам'ятаємо, висунула й інші вимоги для продовження зернової угоди", — каже Пензін.
Нагадаємо, що серед цих вимог, зокрема, підключення "Россільгоспбанку" до міжнародної системи SWIFT та загалом зняття обмежень, які блокують експорт російського продовольства та добрив.
Ще наприкінці травня російське МЗС заявило, що "коли аміак через порт Південний не йде, є інші порти, поки працюють за нашого сприяння на вивіз українського зерна. Якщо Россільгоспбанк не буде підключений до SWIFT і не буде прогресу щодо виконання інших системних проблем, блокуючи наш сільгоспекспорт, то чорноморській ініціативі також доведеться підшукувати альтернативи".
Щодо відновлення роботи аміакопроводу "Тольятті-Одеса". Як зазначив голова Української аграрної асоціації Павло Коваль, таке рішення є "спірним та ризиковим". Але піти на нього можна за умови гарантій безперебійної роботи зернового коридору, розширення угоди на миколаївські порти та збільшення номенклатури експортних товарів. Додатковим бонусом може стати відновлення роботи Одеського припортового заводу, який може одночасно виробляти власні азотні добрива з імпортного аміаку чи газу та закачувати в танкери-газовози рідкий аміак із магістральної труби "Тольятті-Одеса"
Тобто: ОПЗ може повноцінно запуститись: платити податки до бюджету, забезпечувати аграріїв недорогими добривами та навіть відправляти продукцію на експорт.
При цьому противники запуску аміакопроводу "Тольятті-Одеса" наголошують на тому, що він дасть величезний прибуток росіянам. Основна сировина для виробництва аміаку – газ. Його зараз росіянам важко експортувати після різкого падіння обсягів постачання на європейський ринок. Тому варіант нарощувати виробництво аміаку для РФ дуже вигідний, оскільки дозволяє, по суті, обходити обмеження на експорт газу, причому з вищою доданою вартістю.
Також раніше (ще минулого року) Україна виставляла ще одну умову поновлення роботи аміакопроводу – обмін полоненими за принципом "усіх на всіх". Але на це не погоджувалися росіяни і з того часу про цю тему майже не чути.
Втім, повторимося, амікопровід може виявитися не єдиною перешкодою для відновлення зернової угоди.
Як заявив заступник голови Мінвідновлення Юрій Васьков, росіяни чекають на рішення інших пунктів, серед яких - підключення Россільгоспбанку до SWIFT.
"План Б" Києва
Судячи з заяв української влади, на умови росіян вони йти не мають наміру.
Як писалося вище, міністр Сольський заявив про "план Б" України - дати державні гарантії зі страхування судів, щоб вони могли йти поза зерновою угодою. Тобто без контролю з боку спільного центру за участю Росії. При цьому безпека проходу, за словами Сольського, готові гарантувати ЗСУ.
"Страна" ще на початку травня писала про таку можливість. Так само як і про те, що для РФ такий варіант стратегічно неприйнятний. Тому що виходить, в українські порти зможуть пройти будь-які судна з будь-яким товаром (адже ніякого контролю вже не буде). І не лише із продовольством, а й, наприклад, із зброєю.
Що різко змінить (на гіршу для РФ сторону) весь розклад із постачанням військової допомоги Заходу.
І тоді перед Росією постане питання, як цьому перешкодити. Топити цивільні кораблі, нарвавшись на звинувачення у піратстві та давши привід для дуже жорстких санкцій щодо судноплавства РФ? Завдати масованого удару по українських портах, зруйнувавши інфраструктуру (але на це потрібно витратити чимало часу та багато ракет із далеко не нескінченних запасів, стикаючись із протидією української системи ППО)? Тотально замінувати всю акваторію (невідомо – чи є такі технічні можливості)?
Саме це, як писала "Страна", у травні стало однією з основних причин того, що Росія погодилася на продовження дії зернового коридору навіть без виконання її основних вимог.
І, мабуть, саме з урахуванням цього Київ і висуває "план Б", вважаючи, що Москва з двох зол вибере менше - продовження роботи "зернового коридору" з можливістю й надалі контролювати вантажі, що перевозяться, а не думати яким чином військовим шляхом зупинити "безконтрольний" потік кораблів. А також, можливо, піде і на умови України щодо відновлення транзиту аміаку (розширення переліку товарів для експорту та портів, задіяних у угоді).
Але що станеться, якщо Росія цього разу й надалі блокуватиме зернову угоду, наполягаючи на своїх умовах, а Україна спробує запустити "план Б" - питання відкрите.
Дунай та автомобільні дороги
Тим часом поки вирішується питання з подальшою долею зернової угоди, експортери активізували зернові автоперевезення. Що вже спровокувало величезні черги на кордоні.
"Зерновий коридор не працює, все - на колесах, ясна річ - потік величезний", - каже власник мережі АЗС "Прайм" Дмитро Леушкін. Перевізники скаржаться, що фури застрягають на кордоні до 10 днів.
"Пропускна здатність митниці не встигає за потоком", - каже Леушкін.
Паралельно, як зазначили у Spike Brokers, з'являються нові запити на автомобільну логістику на серпень-вересень для транспортування нового врожаю у напрямку Німеччини та Італії. Ринкові ставки досить високі. Наприклад, доставка з України до північної Італії коштуватиме 95-105 євро за тонну, до Німеччини – 75-85 євро, до Латвії – 70-80 євро.
При цьому тонну пшениці у тій самій Німеччині можна продати за 210-217 євро. Тобто, якщо віддати 85 євро лише за доставку, то незрозуміло, чи взагалі можна щось заробити.
Також українська влада розглядає можливість більш активної експлуатації Дунайського коридору (через Рені в румунську Констанцу, а далі - морем).
Але тут є кілька проблем.
Щоб ні в кого не було ілюзій по Дунайському коридору: на відміну від глибоководних портів, по ньому можуть проходити тільки баржі, а потім у Констанці або Варні перевантажуватися на судна. Це уповільнює і дорожчає рух вантажів. Крім того, ці порти періодично закриваються під потреби своїх фермерів", - каже Пензін.
Як зазначив Юрій Васьков, виступаючи на конференції Grain Ukraine 2023, технічна можливість виходити з Дунаю на баржах та вантажити судна по 50-60 тисяч тонн на рейдових стоянках є. Але все доведеться узгоджувати із військовими. А за їхньою інформацією, зараз робити це в районі острова Зміїний небезпечно.
"Але ми продовжуємо взаємодіяти, і як тільки така можливість буде, зможемо розширити акваторію порту, наприклад Усть-Дунайська, і зробити таку рейдову перевалку", - сказав Васьков. Також, за його словами, у Констанці працює дві точки, де йде навантаження. Але вона можлива лише з терміналів румунських портів.
Нещодавно профільне міністерство звернулося до міністра транспорту Румунії з проханням дозволити відкрити додаткові точки для навантаження агропродукції і робити це безпосередньо з наших барж, а не терміналів у румунських портах. З цього питання вже запланована зустріч представників транспортних відомств, яка, як зазначив Васьков, відбудеться у "найближчі тижні".
При цьому ані Дунай, ані автомобільний фрахт повністю проблему експорту не закриють. Через дунайські порти можна перевалити у кращому разі 20 млн. тонн на рік, а автотранспортом — близько 10 млн. тонн. І це якщо не буде обмежень з боку ЄС. При експортному потоці в 45 млн. тонн не закритими залишається ще 15 млн. тонн, які без зернового коридору незрозуміло як вивезти.
"Якщо Росія все ж таки заблокує зерновий коридор, наслідки для нашого експорту будуть просто катастрофічними. По-суті, залишиться лише 25% від довоєнної експортної логістики", - каже Олексій Кущ.
