15 жовтня в Польщі, яка вважається одним і головних союзників Києва, пройдуть парламентські вибори, які можуть вплинути і на українців, що живуть у країні, і на саму Україну.
Головна інтрига - чи утримається при владі правляча вже вісім років консервативна "Право і Справедливість" під проводом Ярослава Качинського, рейтинги якої на тлі інфляції, за опитуваннями, впали з 50% до 35% і продовжують знижуватися, або кермо правління перейдуть до опозиційного "Громадянській платформі" на чолі з екс-прем'єром та колишнім головою Євроради Дональда Туска з підтримкою вже під 30%.
Селянська партія та нова політсила "Польща 2050" телеведучого Шимона Головні набирає 10-13% голосів.
Всі шанси пройти в новий Сейм мають ультраправу "Конфедерацію" - їй обіцяють 10% голосів. До речі, це єдина політична сила, яка ставить під сумнів допомогу Україні у протистоянні з Росією, а також виступає за вихід Польщі з ЄС.
Збільшення впливу цієї політсили, на думку експертів, може погіршити відносини України та Польщі, які й так переживають кризу після запровадження Польщею обмежень на експорт українських зернових та на тлі інших суперечностей, у тому числі з історичних та ідеологічних питань (щодо теми ставлення до Степана Бандери), ОУН-УПА та до "Волинської різанини" 1943 року - ці події в Польщі офіційно визнані геноцидом, здійсненим силами ОУН-УПА).
Але головне питання - чи утримає ПіС контроль над Сеймом (а отже, і над урядом). І в цьому плані результат виборів може мати грандіозне значення для європейської політики.
Польська влада в особі "Права і справедливість" - нині головний опонент у ЄС леволіберальному мейнстриму західних еліт та вносить серйозний розбрат усередині Євросоюзу. І якщо партія Качиньського ці вибори програє, а переможе партія Туска, то, як вважають експерти, фактично буде зруйнована головна оплот консерваторів у Європі. Польща перестане опонувати країнам Західної Європи, відносини Варшави з Берліном та Парижем зміцняться. А отже, зміцниться і сам Європейський Союз.
Які прогнози на польські вибори та яке вони мають значення для України – розбиралася "Країна".
"Бабулини" виплати та "зрада"
Вже традиційною фішкою виборчої кампанії ПіС стали дитячі виплати, які влада обіцяє підвищити з 500 до 800 злотих (з 4,5 до 7 тисяч гривень), що на тлі жорсткої інфляції не врятувало її рейтинг від просідання. Тим більше, що надбавка, за словами експертів, ще більше може розігнати інфляцію, адже лише продовження програми "500 злотих" навіть без підвищення розміру виплат важко для бюджету.
Ще ПіС обіцяє підняти мінімальну зарплату з 3,6 тисячі до 4,3 тисячі злотих до податків (з 32 до 38 тисяч гривень), безкоштовні ліки для пенсіонерів та дітей та безкоштовні автостради.
Але поки що ніщо кардинально не змінює тенденцію сповзання рейтингів, а пом'якшити наслідки економічної кризи владі важко без траншів Євросоюзу, які Брюссель урізав через конфлікт із Варшавою. Тому, як вважають експерти, правлячої партії для порятунку ситуації може бути вигідне нагнітання навколо чуток про підготовку диверсій групи "Вагнера" під гаслом "згуртувати націю проти ворога зі сходу" (втім, Лукашенко і самі "вагнерівці" своїми постійними натяками ці чутки ґрунтовно підігріли ).
Соратники Туска у свою чергу підтримали збільшення дитячих виплат і запропонували ще запровадити "бабусині" виплати - по 1,5 тисячі злотих (13 тисяч гривень) тим, хто допомагає виховувати онуків до трьох років, дозволяючи жінкам не йти в декрет і вийти на роботу, пообіцяли прив'язати мінімальну зарплату до середньої, спростити оподаткування бізнесу, запровадити чотириденний робочий тиждень.
Не обійшлося без зради та пошуків "руки Кремля". Туска, що тісно пов'язаний з європейськими структурами і якого важко запідозрити в "проросійськості", у провладних медіа називають одночасно "російським агентом", "німецьким агентом", "зрадником". Правляча партія Польщі неодноразово звинувачувала політика через Кремль, підкріплюючи свої звинувачення старими інтерв'ю.
ПіС навіть створила спеціальну комісію з вивчення російського впливу, яка, на думку опозиції, стане інструментом для боротьби з Туском і для перемоги на виборах. Влада закликала Туска "повинитися" за спробу налагодити відносини з Росією 15 років тому, коли під час його перебування прем'єром загальмували посилення присутності НАТО в Польщі, відклали будівництво газопроводу Baltic Pipe, дозволили укласти контракти на постачання до Польщі російських енергоресурсів.
У відповідь опозиція зібрала у Варшаві багатотисячний мітинг, на якому звинуватила владу в атаці на демократію.
Керівник відділу "Думки" видання Dziennik Gazeta Prawna Михайло Потоцький каже, що "Громадянську платформу" Туска звинувачують у тому, що вона є пронімецькою партією, яка на відміну від ПіС представляє чужі інтереси. ФРН при цьому польська влада представляє підозрілим сусідом, який хоче домінувати в ЄС і не хоче платити репарації Польщі.
Качинський на сімейному пікніку, за даними "Газети Виборчої", назвав Туска "ворогом нації" та "цим рудим".
"Ця людина, - цитує видання Качинського, - має їхати до Німеччини, тому що вона там більше зійде за свого, чи до Білорусі".
Публіцист Речі Посполитої Єжи Сурдиковський у своїй колонці іронізує на цю тему.
"Треба чітко і твердо - зараз же, перед виборами - оголосити, що серед справжніх поляків рудим місця немає! Вони фальшиві та ворожі, служать німцям та білорусам, Соросу та Ангелі Меркель", - пише оглядач.
При цьому самого Качинського звинувачують у авторитарних замашках, спробах підкорити собі пресу та суддів, ЄС навіть погрожував через це санкціями. За роки правління ПіС, за даними "Репортерів без кордонів", Польща впала з 18 на 58 місце у рейтингу свободи ЗМІ.
"Минулі вибори проте показали, що для основної маси поляків важливіша своя кишеня, а не свобода слова. Що дуже схвилювало ліберальну громадськість, яка бачить у перемозі Качинського загрозу наступу диктатури. Як сказав головний редактор "Газети Виборчої" Адам Міхнік, суспільство розділене, але факт Незважаючи на недовіру та критику опозиції, поляки на минулих виборах віддали більшість своїх голосів правоцентристам, економічні, гуманітарні та інші програми "Права і Справедливості" виявилися успішними. відносини зі США", - сказав "Країні" польський журналіст Марчін Ковальчик.
Агата Гостинська-Якубовська, старший дослідник Центру європейської реформи, в інтерв'ю ВВС сказала, що політика правлячої партії побудована на критиці економічної нерівності в польському суспільстві, яка виникла за підсумками переходу від соціалізму до вільного ринку у 1989 році.
В результаті збідніли цілі регіони, що призвело до масової міграції до країн ЄС після вступу Польщі до цього блоку 2004 року.
Власне, на тезі про подолання тяжких соціальних наслідків ринкових реформ 90-х років і будувала внутрішню політику партія Качинського. Але зараз соціальну риторику активно переймають її опоненти.
"Конфедерація" раніше називала Україну ворогом
У свою чергу партія "Конфедерація", якій пророкують третє місце, за словами експертів, піднялася на темі сексуальних меншин - вони виступають із відкритими гомофобними заявами, за заборону абортів та демонстрацій ЛГБТ-рухів, за зміцнення християнських традицій та проти мігрантів, які не подобаються значній частині польського суспільства.
Конфедерати критикують владу за велику кількість соціальних програм. Сама партія пропонує будувати економіку на лібертаріанській моделі: ліквідація більшості соціальних виплат, єдиний фіксований податок у розмірі 12% та скасування "податку солідарності" (чотирьохвідсотковий податок для осіб, які заробляють більше мільйона злотих на рік та на допомогу дітям-інвалідам).
У програмі партії - підтримка заборони абортів, лібералізація законів, що стосуються вогнепальної зброї, запровадження страти за "надзвичайні злочини". Також партія обіцяє "заборонити гей-пропаганду у школах".
Раніше "конфедератів" вважали проросійськими. Один із лідерів партії, депутат Сейму Януш Корвін-Мікке до війни в Україні виступав за зближення Польщі з Росією та критикував присутність у країні американських військ.
"Вона означає, що ми порушили угоду, за якою Росія дала згоду на вступ нашої країни до НАТО", - заявляв політик в інтерв'ю порталу Wiadomosci кілька років тому.
Корвін-Мікке припустив також, що Польщі слід вести зі Сполученими Штатами співробітництво, що спирається на принципи партнерства. Як приклад таких взаємин він навів американо-ізраїльський союз. На зауваження, що така перспектива нереальна, політик відрізав: "У такому разі Польщі слід укласти союз із Росією".
До України партію було налаштовано, м'яко кажучи, недружелюбно. Співголова "Конфедерації" прямо називав Україну "ворогом".
"Нам завжди говорили, що коли з'явиться Україна, зміниться геополітика. Вона змінилася, але люди, як і раніше, вважають ворогом Росію. Ворог - Україна, де зараз голосують за бандерівців, а не Росія", - заявляв він в ефірі одного з польських телеканалів. невдовзі після Євромайдану.
"Польща опинилася в межах між Україною та Німеччиною. І Німеччина, і Україна мають якісь територіальні претензії до Польщі. Я боюся націоналістів українців, це для нас проблема", - заявляв Корвін-Мікке.
Він тоді вважав, що у зв'язку із цим Польщі необхідно налагоджувати дружні відносини з Росією, щоб убезпечити свої східні кордони від України.
Після війни риторика "Конфедерації" по Україні пом'якшала (у Європі навіть найрадикальніші політики не ризикують публічно стати на бік Росії). Партія виступає за допомогу Україні, але в набагато меншому форматі, вважаючи, що те, наскільки активно Варшава передає озброєння Києву, послаблює польську армію, а це ставить під загрозу безпеку самої Польщі.
І для Туска, і для Качинського розклад не найкращий
У той же час ПіС має переваги - потужний медійний ресурс і вірний електорат.
"За дві каденції поспіль ПіС зміцнив свій цільовий електорат, а це в основному найсоціальніші чутливі верстви населення, такі як пенсіонери, багатодітні, незаможні. Правляча партія популярна серед іноземців, що живуть у Польщі, у тому числі українців. Але все це породжує середній клас. певну незадоволеність, адже багато дотацій йде на соціальну сферу і мало, на думку критиків, на вливання в розвиток бізнесу, тим, що Туск, який вирішив повернутися у велику польську політику, має, враховуючи його минуле головування в Єврораді, підтримку різних європейських інституцій. і які, ймовірно, обіцяють, що у разі його виграшу Польща не буде настільки жорстко і агресивно поводитися в Європі. Мається на увазі динамічний розвиток Польщі - ВВП країни продовжує зростати, на відміну від Німеччини, Франції, перетворення країни на транспортний хаб" - каже "Країні" Владислав Дзвіндзінський, заступник директора Українського інституту політики, експерт з Польщі.
Програш ПіСа, на думку експертів, може бути не на руку Україні, незважаючи на давню неприязнь Качиньського до українського націоналізму (він неодноразово говорив, що Україна з Бандерою до Європи не увійде) та обмеження на експорт українських зернових. Але при цьому країна допомагає українській армії та прийняла 2 мільйони українських біженців, через її територію йде західна зброя в Україну.
"Навіть за кращих розкладів взяти одноосібно більшість у парламенті буде важко, ПіС йде єдиним фронтом з іншими політичними силами. Загалом як для Туска, так і для Качинського розклад не найкращий. Адже на третє місце виходить ультраправа "Конфедерація", яка виступає проти напливу мігрантів, злі мови називають її "антиукраїнською". Партія користується тим, що частина населення дратують преференції для українців у Польщі, у суспільстві зростає втома від війни та невдоволення міграційним навантаженням. "Конфедерація" ставить у незручне становище фаворитів перегонів - ні ПіС, ні політ сила Туска не зможе поєднатися з нею через її "токсичність", хоча не виключено, що можуть бути якісь ситуативні союзи. Найбільший ризик для ПіС - що їхні партнери не зможуть подолати прохідний бар'єр і потрапити до парламенту. коли ПіС вийде на перше місце, але вона не матиме партнерів, з якими можна буде об'єднатися для отримання більшості в парламенті", - говорить Дзвіндзінський.
Водночас Туск може не продовжити програму соціальної підтримки українських біженців у Польщі і, на думку експерта, навряд чи ставить за мету лобіювання допомоги Україні від інших європейських держав, як це робить президент Дуда (а його постать ослабне у разі перемоги опонентів).
При цьому "Платформа" займає тверду антиросійську позицію. Лідери партії не раз говорили, що вважають війну злочином Путіна, а у разі їхнього приходу до влади Україна не втратить тієї підтримки, яку отримує сьогодні.
"Однак адвокатство України за більшості, очолюваної Туском, може послабшати. Хоча загалом ситуація кардинально не зміниться, і на найближчі роки Польща залишиться одним із головних партнерів України", - сказав Дзвіндзінський.
Джерело в дипломатичних колах вважає, що вибори в Польщі матимуть величезне значення і для ситуації в ЄС, і щодо війни в Україні.
"Польська влада в особі "Права і справедливість" - головний опонент у ЄС леволіберальному мейнстриму західних еліт і вносить серйозний розбрат усередині Євросоюзу. Тому країни Заходу докладатимуть чималих зусиль, щоб партія Качиньського втратила на цих виборах контроль над Сеймом. Якщо це станеться, то це станеться. Польща перестане опонувати країнам Західної Європи, відносини Варшави з Берліном і Парижем зміцняться, а значить - зміцниться і сам Європейський Союз.Що стосується України, то наслідки поразки ПіС на виборах можуть бути такі ж як і у відставки Джонсона з посади прем'єра Британії, Польща не припинить, природно, підтримку України, проте перестане намагатися вести якусь окрему від Заходу лінію щодо війни, загалом підтримає ті рішення, які прийматимуть по війні в західних столицях. При цьому політсила Туска меншою мірою, ніж ПіС, налаштована педалювати болючі історичні теми - як у відносинах з Німеччиною, так і у відносинах з Україною. Але це все станеться, якщо ПіС зазнає поразки, що поки що не факт. Розклад сил на виборах є дуже неоднозначним для обох головних суперників", - говорить джерело.
