Наслідки удару по Слов'янську Донецької області
Наслідки удару по Слов'янську Донецької області

Аналізуємо ситуацію в Україні та навколо неї на 573-й день повномасштабної війни.

Ситуація на фронті

Україна сьогодні заявила про контратаки росіян за двома напрямками: в районі Роботино та південніше Бахмута - в Андріївці та Кліщеївці, де РФ намагається відбити втрачені позиції.

Генштаб повідомляє, що і ЗСУ там ведуть штурмові дії.

Російські паблики стверджують, що йдуть зустрічні бої на західних околицях Роботино (тобто росіяни намагаються наступати у фланг ЗСУ, що пробиваються на південь). За іншими напрямками південного фронту вони заявляють, що особливих змін немає.

Що ж до бахмутського спрямування, то там російські військові паблики підтверджують контратаки РФ на південному фланзі у Кліщеївці та Андріївці. Вона населених пунктів вони відносять до "сірої зони".

Загалом після оголошення про звільнення цих сіл ЗСУ глибокого прориву оборони росіян не сталося. Армія РФ не відступила далі на схід, а підтягнула резерви та намагається відновити контроль над позиціями.

Це говорить про те, що поступ українських військ продовжує йти повільно. Що вже у щоденному режимі стає предметом розгляду західної преси.

Україна та її союзники, включаючи США, можливо, покладали надто великі надії на контрнаступ ЗСУ, написала вчора New York Times.

"Україна бореться з однією з найсильніших армій світу. Якщо Україні і вдасться змусити Росію суттєво відступити, то, швидше за все, на це підуть роки, а не місяці", - йдеться у статті, де аналізується контрнаступ.

Нинішні здобутки України, які виражаються у звільненні кількох сіл, спрямовані на досягнення великого прориву - "хоч він може так і не статися".

При цьому час минає - "восени піде дощ, місцевість стане більш брудною і важкопрохідною, що, ймовірно, завадить великим успіхам на полі бою".

Тим часом російські війська активізували атаки на північному сході, сподіваючись повернути частину території, яку вона втратила минулого року, і змусити Україну перекинути свої війська на північний схід.

"Якщо з південно-східного фронту перекинуть достатню кількість українських сил, останній великий ривок контрнаступу може провалитися", - йдеться у статті.

Удари по Харкову, Львову та Херсону

Вчора ввечері були нові ракетні удари по Харкову.

Балістичні ракети знову били про промзоні, заявляють влади. Це вже третя серія таких обстрілів за останні дні. Росіяни в попередній раз стверджували, що потрапили по Харківському бронетанковому заводі.

Також увечері по Слов'янську прийшли чотири ракети С-300. Обійшлося без постраждалих, але пошкоджено навчальний заклад, гуртожиток та приватний будинок.

Вночі був черговий наліт "Шахидів" - із 30 запущених Україною збити вдалося, за заявою Повітряних сил, 27. Безпілотники вразили склади у Львові, після чого перекрили магістральну вулицю Городоцького у Залізничному районі міста.

Постраждали дві людини, загинула одна. Влада Львова заявляє, що знищено три складські приміщення з вікнами, побутовою хімією та гуманітарною допомогою. Площа займання близько 10 тисяч квадратних метрів.

Тієї ж ночі росіяни запустили балістичну ракету Іскандер-М по Кривому Розі, де був удар по багатоповерховій будівлі. Будова була нежитловою, інших подробиць влада не наводить. Останнім часом РФ активно бомбардує у цьому місті адміністративні будівлі.

Вдень жорстоко обстрілювався Корабельний район Херсона. Спершу там під удар потрапив великий склад – під той самий обстріл потрапив і тролейбус. Загинув поліцейський, а згодом від ран помер 57-річний чоловік.

Пізніше Корабельним районом був повторний обстріл, під нього потрапив один з ВНЗ міста. Поранено двох людей.

Також вдень РФ ударила по Куп'янську керованою авіабомбою, загинули шестеро цивільних.

ЗСУ ж заявляють, що сьогодні вранці вразили штаб РФ біля Мелітополя. На опублікованому відео видно великий стовп диму на горизонті. Раніше призначені росіянами "влада" заявляла про роботу ППО у місті.

Хто обстріляв Костянтинівку?

Сьогодні західні ЗМІ знову порушили тему трагедії у Костянтинівці, де 6 вересня після ракетного удару загинули 15 людей та 30 отримали поранення.

Україна заявила про російську ракету С-300. Але журналісти та військові аналітики буквально одразу після цього повідомили, що снаряд летів з боку, де знаходилися українські війська.

Тепер цю тему порушила New York Times. Вона вважає, що на ринку у Костянтинівці Донецької області вибухнула українська ракета із комплексу "Бук".

Окрім напрямку польоту ракети, який зафіксовано на камерах спостереження, про удар з української сторони говорить і вирва від вибуху. А також пошкодження, що відповідають ракеті, що летить із північного заходу.

Крім того, пише NYT, за кілька хвилин до трагедії українські військові випустили дві ракети з Дружківки, що якраз на північний захід від Костянтинівки.

Репортери NYT перебували в Дружківці, коли о 14:00 почули вихідний пуск ракети, а за кілька хвилин був другий (удар по Костянтинівці був близько 14:04). Про вихідний запуск тоді ж повідомили мешканці Дружківки у місцевому паблику.

"Два свідки, які говорили з The Times, сказали, що бачили, як ракети були випущені з Дружківки у напрямку російської лінії фронту приблизно під час удару; один із них сказав, що бачив ракети, що летіли у напрямку Костянтинівки. Український солдат, дислокований у Дружківці, який побажав залишитися невідомим, також повідомив, що чув два пуски ракет приблизно водночас", - пише газета.

Журналісти виявили місце запуску ракет, на яке вказали інші свідки. Там виявлено траншеї, сміттєві ями та сліди колії від широких гусениць.

А головне - спалена трава, що притаманно роботи ЗРК. Видання нагадує, що "Бук" відноситься до типів комплексів, які запускають ракети із задньої частини, залишаючи після себе залишаючи випалену землю.

Також сліди "Бука" видно на місці вибуху у Костянтинівці.

"Розміри отворів та фрагментів, виявлених на місці події, відповідають за розміром та формою конкретно одній зброї: ракеті 9М38, яку запускає "Бук", - пишуть автори.

"На такій короткій дистанції - менше 10 миль - ракета, швидше за все, приземлилася з невитраченим паливом у ракетному двигуні, який вибухнув або спалахнув при ударі, що дає можливе пояснення слідів опіків на ракеті", - йдеться у статті.

Журналісти припускають, що у "Буку" могла не спрацювати електроніка. Імовірність навмисного пуску містом вони виключають, оскільки запускалося дві ракети, а в Костянтинівці впала одна (тобто друга полетіла до своєї мети).

В Україні вже прокоментували це розслідування.

У СБУ заявили, що це був не Бук, а російська ракета С-300. Повідомляється, що про це свідчать зокрема ідентифіковані уламки ракети, які були вилучені на місці прильоту.

Досліджуються та інші докази. СБУ ще 6 вересня розпочала перевірку ракетного удару по ринку Костянтинівки. Слідство йде за статтею "Порушення законів та звичаїв війни".

Пізніше радник голови ВП Михайло Подоляк заявив, що буде проведено розслідування.

"Безперечно, поява в зарубіжних ЗМІ публікацій із сумнівами в причетності Росії до нападу на Костянтинівку тягне за собою зростання конспірологічних теорій, а тому вимагає перевірки та правової оцінки з боку слідчих органів. Суспільство обов'язково отримає відповідь на питання, що саме сталося у Костянтинівці", – написав він.

Цікаво відзначити, що розслідування NYT вийшло у максимально незручний для Києва момент. Нині у Німеччині проходить новий "Рамштайн", а Зеленський поїхав до США вибивати нову військову допомогу Україні.

Паралельно російські ЗМІ та паблики після виходу статті New York Times почали звинувачувати Україну в "провокації" з обстрілом Костянтинівці, пов'язуючи це з візитом до Києва держсекретаря Ентоні Блінкена, який проходив у той день (нагадаємо, що сама газета таке трактування відкидає, вважаючи траг, що сталося) випадковістю).

Військова допомога та Рамштайн

У Німеччині сьогодні розпочалося нове засідання у форматі Рамштайн. У ньому вперше бере участь новий міністр оборони України Рустем Умеров.

Міністр оборони США Ллойд Остін на відкритті заходу заявив, що партія американських танків Abrams вже незабаром прибуде до України. Також стало відомо, що Данія за підсумками зустрічі передасть Україні ще 45 танків: 30 Leopard 1 та 15 Т-72.

Терміни передачі невідомі. Також, як бачимо, йдеться про досить старі моделі.

До речі, минулого тижня Україна відмовилася приймати від Німеччини 10 старих танків Leopard 1A5 - через їхній поганий технічний стан, повідомляє Der Spiegel з посиланням на джерела.

За їхніми даними, Київ повідомив Берліну, що машини, які прибули до Польщі, потребують ремонту. Видання зазначає, що відремонтувати їх в Україні неможливо через відсутність підготовленого технічного персоналу та достатню кількість запчастин.

Поки немає розуміння щодо ракет - на "Рамштайні" про них новин не було. Німеччина завила, що тема передачі ракет Taurus там не порушувалася.

Вчора повідомлялося, що Білий дім ще не ухвалив рішення, чи відправляти Україні далекобійні ракети ATACMS.

"Тут, у Сполучених Штатах, триває довга дискусія з приводу цих крилатих ракет великої дальності, і ця розмова триває, навіть у той час, коли ми з вами зараз говоримо. Жодного рішення ще не прийнято", - сказав представник Білого дому Джон Кірбі.

Сьогодні голова Пентагону Ллойд Остін заявив, що Україна потребує коштів ППО більше, ніж далекобійних ракет.

Німеччина також поки вагається і, мабуть, має намір із цього питання піти у фарватері США, як було з танками. ФРН підготувала новий пакет військової допомоги Україні на 400 млн. євро, але ракет Taurus у ньому немає.

Раніше американські ЗМІ писали, що під час візиту Зеленського до США, який розпочався вчора, про постачання ракет оголошено не буде. Журналісти вважають, що Байден має інший порядок денний на Генасамблею ООН, куди прибув і президент України: забезпечити "надійну глобальну підтримку" Києва.

"Але реалізувати це буде складно, особливо цього року", – вважає Washington Post.

За його оцінкою, українська влада сподівалася приїхати до Нью-Йорка з великими успіхами під час наступу, але укріплена російська оборона тримається.

Збитки від війни позначилися на цінах на продовольство та енергоносії, що посилило заклики країн, що розвиваються, до переговорів. Підтримка серед американської громадськості щодо продовження війни також знижується.

Але, як сподіваються у Вашингтоні, відсутність на заході Путіна та Сі Цзіньпіна дасть Байдену та Зеленському "шанс домінувати на порядку денному і привернути увагу лідерам менш багатих країн Африки, Азії та Латинської Америки".

При цьому на їхні заклики до миру США не мають наміру погоджуватися.

Ключовою буде зустріч Зеленського із президентом Бразилії. Також Байден стане першим президентом США, який зустрінеться з лідерами всіх п'яти країн Центральної Азії: Таджикистану, Киргизстану, Казахстану, Туркменістану та Узбекистану.

Зазначимо, що попередні спроби Заходу перетягнути на свій бік нейтральні країни чи союзників РФ поки що були безуспішними. Але, як бачимо, Вашингтон їх залишає.

Нова війна в Карабаху

Сьогодні Азербайджан оголосив про початок бойових дій у Нагірному Карабаху. Ціль заявлена відкрито - поставити непідконтрольні території під повний контроль Баку.

Після програшної для Вірменії війни 2020 року під контролем вірмен Карабаха залишилася лише частина території колишньої автономії, включаючи Степанакерт.

Військові експерти припускають, що мета Азербайджану - взяти Степанакерт з двох сторін на повну блокаду, після чого опір міста буде вже безглуздим.

При цьому невідомо, чи входить до планів Баку штурм самої столиці Карабаху - при тому, що там ще за ідеєю перебувають російські миротворці.

Наразі йдуть масовані артобстріли та удари дронами. І, схоже, події розгортаються за невигідним для Єревана сценарієм. Тим більше, що Москва зараз перебуває у вкрай натягнутих стосунках із Пашиняном, чим, схоже, скористався Азербайджан.

При цьому Росія зараз заявляє, що намагається зупинити нову війну та веде переговори з усіма сторонами. Баку заявив, що готовий говорити з представниками Карабаху - але лише на умовах розпуску "республіки" та роззброєння її "армії". А Єреван - що в подіях на території Арцаха не братиме участі і своїх військових не пошле. У столиці Вірменії проти Пашиняна, який "здав Карабах", вже почалися масові протести. Його називають зрадником і закликають піти у відставку.

В окремому матеріалі ми розуміємо, що відбувається в Карабаху і до чого йдеться. справа.

Як війна в Нагірному Карабаху може вплинути на перебіг війни в Україні?

Може вплинути теоретично лише у двох випадках.

Перший – Росія виявиться повноцінно втягнутою у війну та буде змушена послати туди частину своєї армії, що послабить позиції РФ на фронті в Україні.

Другий - Захід однозначно стане на бік Вірменії і введе проти Азербайджану масштабні санкції. Це може схилити Баку, а за ним і Туреччину, до поглиблення зв'язків з Росією по всьому спектру. Що позначиться і на позиції Туреччини та Азербайджану щодо війни в Україні.

Втім, ймовірність обох варіантів на даний момент є суто гіпотетичною.

Читайте Страну в Google News - натисніть Підписатися