"Змінити устрій країни неконстуційним способом". Як в Україні хочуть змінити Цивільний кодекс?
В Україні кардинально перепишуть Цивільний кодекс. Законопроект на цю тему вже є у Верховній Раді, причому встиг спровокувати скандал. Зокрема, громадськість обурила норму щодо зниження шлюбного віку з нинішніх 16 до 14 років.
Щоправда, минулого тижня глава парламенту та один із співавторів проекту Руслан Стефанчук повідомив, що скандальну норму про шлюб із 14 років приберуть. За словами Стефанчука, робоча група побачила, що суспільство сприйняло нововведення, що готується, неоднозначно, і прийняла рішення вилучити це положення, залишивши діючу норму про шлюбний вік.
"Цієї норми не буде. Ми не можемо ставити решту 1949 статей великого фундаментального законопроекту в залежність від прийняття чи неприйняття положень однієї статті", - заявив Стефанчук.
Зазначимо: Цивільний кодекс - це основний закон, що регулює приватні взаємини - як майнові (щодо власності, шлюбу, спадщини), так і немайнові (авторські права, мораль, честь, гідність). Але у новому варіанті Цивільний кодекс стосується ще й бізнесу.
Торішнього серпня минулого року набрав чинності закон №4169-IX6, який скасував Господарський кодекс, хоч і з перехідним періодом до 2028 року. Мається на увазі, що тепер усі правові взаємини щодо господарського права регулюватиме новий Цивільний кодекс. Тобто фактично і люди, і компанії отримають два в одному: єдине зведення норм і правил, що регулюють дуже багато сфер життя та комерційної діяльності.
Стефанчук заявив, що "оновлення Цивільного кодексу мають стати справжнім супермаркетом правових можливостей для кожного українця".
Втім, юристи, з якими поспілкувалася "Країна", кажуть, що новий проект буквально нашпигований скандальними нормами, які можуть докорінно змінити життя українців.
Розбиралися, що написано у новому проекті Цивільного кодексу і що він означає для людей та бізнесу.
Просунутий Цивільний кодекс чи "диктатура, моральне та статеве розбещення"?
Торік у вересні в парламенті зареєстрували два законопроекти з новою редакцією перших двох книг Цивільного кодексу: №14056 та №14057. Перший практично відразу ж, у жовтні, було прийнято за основу із продовженням термінів підготовки. Другий прийняли за основу у листопаді 2025 року за умови доопрацювання до другого читання.
У січні а парламенті з'явився ще один проект №14394, у якому на 832 сторінках викладено оновлену версію вже всього Цивільного кодексу або, як його тепер пропонують називати, Кодексу приватного права. Він включає дев'ять книг, тоді як у редакції, що діє, їх шість.
Структурі нового Цивільного кодексу така:
- 1-а книга - Загальна частина,
- 2-а книга - Право особисте,
- 3-я книга - Право майнове,
- 4-а книга - Право інтелектуальної власності,
- 5-а книга - Право зобов'язань,
- 6-а книга - Право сімейне,
- 7-а книга - Право спадкове,
- 8-я книга - Право приватне міжнародне,
- 9-та книга - Публічність громадянських прав.
Автори проекту, депутатська група з близько 200 осіб, стверджують, що новий кодекс має усунути розкид норм, що регулюють різні аспекти життя українців, їх дублювання та колізії, що зустрічаються у різних законодавчих актах. Крім того, його ухвалення нібито пов'язане з "модернізацією інститутів громадянського права з урахуванням цифрової економіки та європейських трендів".
У цьому проекті близько 2 тисяч статей, з якими юристи ще тільки розуміються. Серед них донедавна була й норма про зниження шлюбного віку до 14 років, що спричинила справжню бурю в українському суспільстві. Експерти стверджували, що таке нововведення фактично узаконить не лише шлюби з неповнолітніми, а й розбещення підлітків. А історія зі скандальними файлами Джеффрі Епштейна лише посилила ефект від пропозицій українських депутатів. У результаті неоднозначну норму із проекту прибрали.
Втім, статті містять чимало суперечливих нововведень.
У громадській організації "Всі разом" проаналізували законопроект №14394 і дійшли висновку, що його ухвалення - це спроба "змінити соціально-гуманітарний устрій країни неконстуційним способом", а сам документ "несе в собі інструменти знищення українського народу та державності через встановлення диктатури, морального та статевого розбещення". Експерти цієї організації заявили також про "невідповідність українським цінностям та суспільній моралі".
Оскільки Цивільний кодекс є дуже важливим документом, що регулює основні аспекти приватних відносин, ухвалення його нової версії, швидше за все, буде непростим. У Раді на початку лютого вже зареєстрували альтернативний проект №14394-1, авторами якого виступили Володимир Ватрас, Микола Стефанчук, Іван Калаур, Ігор Фріс та Олександр Корнієнко. Як стверджується в пояснювальній записці, у цьому проекті вже враховано результати публічного обговорення основних нововведень із цивільного права.
Експерти вважають, що в парламенті з'явиться ще низка альтернатив і, напевно, будуть вносити правки до основного законопроекту. І який варіант нового кодексу ми отримаємо на виході, поки що неясно.
При цьому, як зазначив голова адвокатського об'єднання "Кравець і партнери" Ростислав Кравець, Цивільний кодекс, що діє, відносно свіжий: його ухвалили в 2023, а в силу він набув чинності з 2024 року. Плюс до нього вносили актуалізуючі правки.
"Фактично він нормально працює. Господарський кодекс, який скасували і нібито його треба терміново замінити новим Цивільним кодексом спочатку на 90% перетинався з тим же Цивільним кодексом. Тому, якщо чесно, реальної необхідності в прийнятті повністю нового Цивільного кодексу я не бачу. На мої звернення, навіщо його приймати і Законодавство, розробники виразно так і не відповіли, порадивши читати пояснювальну записку. Але в ній зрозумілих аргументів, крім вилучення радянських норм і модернізації я теж не знайшов. важливих для влади нововведень, сподіваючись, що їх просто вчасно не виявлять і їх вдасться протягнути через сесійну залу, що навряд чи спрацювало б у разі внесення окремих правок", - сказав Кравець.
Розберемо основні норми, які пропонується запровадити у новому проекті Цивільного кодексу.
"Добрі звичаї" замість суспільної моралі
Як зазначив аналітик громадської організації "Всі разом" Олександр Храпач, у новому проекті пропонується кардинально змінити норми, на яких у принципі базується приватне право. У Цивільному кодексі, що діє, багато пунктів пояснювалися поняттям суспільної моралі. Але в новому розділі Кодексу про приватне право суспільну мораль як "пережиток радянського минулого" хочуть замінити юридичним терміном "boni mores" або "добрі звичаї". Цей термін має на увазі зведення деяких загальноприйнятих стандартів етичної поведінки та моральних норм, тобто, на перший погляд, дублює ту саму суспільну мораль, від якої вирішили відмовитись у новій версії кодексу.
Але тут є нюанси.
По-перше, у поняття "суспільна мораль" було закладено моральні принципи та традиції саме українського суспільства, а термін boni mores більше орієнтований на підвалини розвинених країн, включаючи лояльне ставлення до ЛГБТ, фактичне виключення поняття статевої належності людини та ранню незалежність дітей, які можуть заявляти до поліції та подавати до суду на батьків. По-друге, змінюється роль таких понять, як звичаї та традиції.
Як зазначає Храпач, у статті 8 проекту №14394 зазначено, що звичай, що суперечить договору чи акту цивільного законодавства, у приватних відносинах не застосовують.
"Це фактично нівелює принцип регулювання суспільних відносин з урахуванням моралі, оскільки навіть домовленості двох осіб ставляться вище за суспільну мораль, колективне благо, а це неминуче призведе до правової невизначеності та порушення громадського порядку", - вважає експерт.
По-третє, у новому проекті, у статті 12, зазначено, що дії особи та реалізація нею своїх цивільних прав вважаються сумлінними, якщо іншого не встановив суд. Ця норма не дає права говорити про вчинки інших людей, критикувати їх за аморальність тощо. Очевидно, що вона може призвести до порушення свободи слова, цензури, заборони критики публічних осіб та інших явно аморальних і навіть тоталітарних наслідків, вважає Храпач.
Зазначимо, що вищезазначені норми експерти вважають прямою загрозою для роботи засобів масової інформації.
Гендерні переходи та скасування виховного процесу
Цікаві норми містить 2-а книга "Право особисте".
Саме поняття індивідуального права передбачає поведінка людини у суспільстві. У проекті сказано, що "особа може заборонити іншим особам поведінку, яка порушує її особисте благо, вимагати припинити таку поведінку та застосовувати інші способи захисту".
"Без такого регулятора, як суспільне благо і мораль, ця норма може породити невизначеність, оскільки передбачається, що кожен наділяється правом визначати особисте благо на власний розсуд та забороняти іншим людям поведінку, яка, на його думку, порушує її особисті інтереси. Це може спровокувати хаос у суспільстві", - зазначає Храпач.
Ще більш невизначеною є глава 18 цієї книги, в якій описано право на гідність. У тексті зазначено, що "фізична особа може вимагати від будь-кого визнання її цінності як людини, а також відповідного поводження з нею".
"Але незрозуміла межа вимоги: яким чином має виражатися визнання цінності, в якій формі і від кого особа, яка, наприклад, здійснила акт насильства або поводиться асоціально, може вимагати визнання його цінності", - запитує експерт.
Те саме стосується статті 302 про право на власну безпеку. Норми виписані таким чином, що кожна людина зможе на власний розсуд визначати рівень ризиків для неї в побуті, охороні здоров'я, освіти тощо. і вимагати їх прибрати, що, на думку експертів, просто перетворить суспільне життя на хаос.
Крім того, у пунктах, що стосуються ризиків у галузі охорони здоров'я, закладено дуже скандальну норму: фактично з 14 років підліток наділяється правом розпоряджатися власним здоров'ям та не посвячувати в нюанси лікування батьків. У поняття медичної та/або реабілітаційної допомоги можуть включати так звані гендерні переходи, тобто операції зі зміни статі або сурогатне материнство, аборти та ін.
За всіма громадянами, включаючи неповнолітніх, закріплюється право "вольового вибору природного чи біологічного існування", що передбачає вибір статевої належності, а також право вимагати від оточуючих не порушувати це "природне існування", скажімо, критикою. Є також стаття, в якій аналогічні права виписані для формування індивідуальності, психічної недоторканності тощо.
На думку експертів, у випадку з дітьми такі норми можуть узагалі поставити під сумнів інститут сім'ї в українському суспільстві у його традиційному розумінні, оскільки будь-яка виховна робота вже може сприйматися як тиск, а дитині можна скаржитися контролюючим органам.
З іншого боку, як зазначають юристи, проект фактично унеможливлює судове встановлення факту сімейних відносин між особами однієї статі, що допускає чинний Сімейний кодекс.
Анулювання шлюбів та нововведення з аліментів
Як розповіла керівник цивільної практики адвокатського об'єднання Verity Group Дарина Старовойтова, найбільший суспільний резонанс у проекті нового кодексу викликали пункти книги "Право сімейне".
Зокрема, у цій книзі була та сама норма про зниження шлюбного віку до 14 років, яка, за словами юристів, створювала ризики фактичної легалізації дитячих шлюбів і яку в результаті прибрали з проекту (без гарантії, що вона не спливе пізніше – у цьому ж проекті чи альтернативних).
Щодо шлюбів, то їх укладення спростять: офіційними визнаватимуть у тому числі сім'ї, які провели лише церковну церемонію, без походу до загсу.
Окремий розділ у "сімейній" книзі присвячений аліментам. У ньому зазначено, що вони є власністю дитини, яка має право не лише брати участь у рішенні про розподіл цих коштів, але й отримувати та витрачати гроші.
Сторони укладатимуть нотаріально засвідчені договори про сплату аліментів. Нотаріус зможе клопотати про стягнення боргів за аліментами (зараз це робиться через суд). За час прострочення нараховуватимуть неустойку, розмір та порядок нарахування якої має окремо розробити Кабмін.
Також аліменти підлягатимуть щорічній індексації та їх суму можуть переглянути у разі зміни матеріального становища платника.
Якщо ж шлюб визнають недійсним, то аліменти за три роки доведеться повернути батькові, який є опікуном дитини.
Щодо теми спадщини, то проект збільшує кількість черг спадкоємців з нинішніх 5 до 6. В останню чергу включаються, зокрема, змістовці, а також далекі родичі, скажімо, пра-пра-правнуки, троюрідні брати та сестри та їхні діти чи онуки.
Що зміниться для бізнесу
Що стосується інших нововведень, то юристи також відзначають зміни правил ідентифікації фізособи: крім звичайного імені допускатимуть псевдоніми або професійні імена, ініціали або навіть цифрові або буквені коди. На перший погляд, це не особливо важливе уточнення, але воно означає, що людина більше не зможе втекти за псевдонімом чи ні в соцмережах, щоб уникнути надалі відповідальності за несплату податків від отриманих через цифрові платформи доходів.
Також у проекті описано важливу зміну у сфері договірного права: у статті 231 зазначено можливість оскаржити договір позички чи боргового зобов'язання за допомогою заяви про те, що він є недійсним, причому навіть не чекаючи рішення суду.
У статті 351 обумовлюється право юрособ на професійну таємницю (банківську, адвокатську, комерційну та ін.), а у статті 352 - право бізнесу на таємницю кореспонденції, включаючи листування у соцмережах. Для комерційного сектору це плюс у спілкуванні з контролюючими органами, оскільки для зняття таємниці їм щоразу не доведеться звертатися до суду, кажуть юристи.
Цікавою є норма, що стосується реєстрації правових дій у держреєстрах: якщо вони вже туди внесені, то вважаються законними до моменту виключення, а ті, що були виключені з держреєстру, визнаються неіснуючими. Такий підхід може виявитися дуже небезпечним з урахуванням "дірявих" українських реєстрів та численних прецедентів, коли рейдери вносили зміни до правових документів, переписуючи на третіх осіб нерухомість чи бізнес. Щоправда, спірні реєстрації, як і зараз, можна буде опротестувати через суд, але наскільки швидким і результативним виявиться цей процес, питання відкрите.
При цьому законодавці стверджують, що розробили своєрідну сигналізацію для ринку: у реєстраціях можна буде ставити позначки про їхнє опротестування або судову суперечку. Але, знову ж таки, цією можливістю можуть користуватися не лише чесні власники, а й рейдери, аби зіпсувати репутацію бізнесу та поставити під сумнів законність права власності.
