Стоп-кордон. Чому польські перевізники погрожують завтра заблокувати кордон із Україною
Українсько-польський кордон, де і так вишиковуються величезні черги, найближчими днями може стати взагалі непрохідним.
На 3 листопада намічені страйки польських перевізників поблизу пунктів пропуску "Рава-Руська-Хребенне" та "Ягодин-Дорогуськ". Як очікується, на кожному зберуться щонайменше по 200 водіїв, які підганять до сотні фур.
Як повідомила Державна прикордонна служба, 3 листопада на кордоні з Польщею можливе ускладнення руху, про що українським прикордонникам повідомили польські колеги. Під час проведення протестів польські перевізники "можуть блокувати рух вантажного транспорту у напрямку пунктів пропуску "Ягодин-Дорогуськ", "Рава-Руська-Хребенне" та "Краковець-Корчова". Ускладнення руху може бути і на виїзд і на в'їзд", попереджає Держприкордонслужба.. Також у відомстві зазначили, що, за наявними у них даними, організатори акцій не планують перегороджувати рух автобусам, транспортним засобам, що перевозять гуманітарні вантажі, що швидко псуються, а також легковим автомобілям.
Попередньо відомо, що страйки будуть одноденними та "попереджувальними", "щоб привернути увагу до ситуації у сфері транспортних перевезень Польщі". Активісти стверджують, що українські перевізники ламають не лише польський, а й європейський ринок перевезень, де останніми роками активно заробляли поляки. Тобто прямим текстом звинувачують українських транспортників у демпінгу.
Спочатку польські перевізники планували набагато триваліші акції. Наприклад, у Раві-Руській на два місяці, Ягодині – на місяць. Але оскільки вже почалися консультації щодо врегулювання конфлікту на рівні міністерств інфраструктури обох країн, статус страйків вирішили змінити на попереджувальний. Однак, якщо страйкарі не побачать прогресу в переговорах, акції протесту продовжаться.
Швидше за все так і буде. Польські перевізники висунули цілий список вимог: від повернення дозволів для українських компаній (їх скасували ще на початку війни, а остаточно пільгу закріпили після ухвалення "транспортного безвізу") до спеціальних черг для фур з європейськими номерами та доступу до української системи "Шлях". У Мінвідновленні вже назвали більшість цих вимог нереальними.
"Переговори пройдуть, але не бачу особливих можливостей для компромісів. Як ви собі уявляєте окремі черги на кордоні для українських та польських перевізників, причому щоб наші стояли цілодобово, а поляки проїжджали за кілька годин? Або повернення дозволів для наших перевізників на поїздки ЄС ? Це що, ми самі повинні відмовитися від "транспортного безвізу", якого так довго домагалися? По "Шляху" це взагалі марення. Це внутрішня система. Що там полякам робити?" — каже наше джерело у Кабміні.
За його словами, "потрібно готуватися до додаткових складнощів щодо постачання", причому не тільки з Польщі, але й з Німеччини, Франції, Прибалтики, звідки вантажі також йдуть через Польщу. Можуть сильно сповільнитися як імпорт (тут найуразливішим є автомобільне паливо), і експорт (зокрема, зерна).
Розбиралися, чому польські перевізники виходять на протести і як це позначиться на ситуації на кордоні та логістиці.
Ультиматум із коліс
Наприкінці жовтня українська Асоціація міжнародних перевізників отримала листа від нашого посольства у Польщі. У ньому транспортників попередили про великі акції протестів, які готують польські перевізники. Зокрема, з 3 листопада цього року до 3 січня 2024 року готувався страйк поблизу пункту пропуску "Рава-Руська-Хребенне", а з 3 листопада по 3 грудня - біля пункту "Ягодин-Дорогуськ". Охочих брати участь в акції кількох сотень водіїв та машин достатньо, щоб паралізувати рух на пунктах пропуску.
Українське посольство вже провело консультації з польською Мінінфраструктурою, а генеральне консульство у Любліні – з Любельським воєводою Довідкою. Той зустрічався із страйкарями, внаслідок чого вдалося трохи знизити напруження пристрастей. Польські перевізники погодилися поки обмежитися одноденним попереджувальним страйком у Рава-Руській та Ягодині.
Але якщо їхні вимоги не виконають, вони погрожують повернутись до попереднього плану, тобто страйкувати Рава-Руської два місяці, а в Ягодині – місяць.
Зазначимо, що це вже не перша акція польських перевізників на кордоні з Україною. У травні цього року був масштабний протест біля пункту пропуску "Дорогуськ". Поляки вимагали повернути дозволи на в'їзд до Польщі для українських компаній.
Тоді українській владі довелося піти на поступки: вони погодилися скасувати дозволи на в'їзд до нашої країни для всіх польських перевізників, з якої країни ЄС вони не везли б вантажі в Україну.
Після цього конфлікт було вичерпано, але, як виявилося, помирилися ненадовго. І вже за півроку колишні домовленості фактично обнулилися, а польські перевізники знову виставили список вимог до України.
На цей раз перелік "хотелок" вже набагато ширший, ніж у травні. Вимоги такі:
- Повернення дозвільної системи для українських перевізників (при цьому поляки не відмовляються від пільгового в'їзду в Україну, якого досягли у травні)
- Посилення умов в'їзду в ЄС для українських перевізників за системою ЄКМТ (це спеціальний річний дозвіл, який компанії отримують на конкурсі, головні вимоги - до автопарку, щоб машини були не нижчими від рівня Євро-5 та Євро-6).
- Окремі черги на українсько-польському кордоні для машин на європейських номерах
- Організація руху порожніх фур через окремі пункти пропуску
- Відмова у реєстрації в Польщі компаній не з ЄС (насамперед недопуск на європейський транспортний ринок українського бізнесу)
- Допуск польських перевізників до української системи "Шлях".
Забирають хліб у поляків
Чому польські перевізники знову виходять на страйки?
В "Укравтопромі" зазначили, що головне, ніж ті незадоволені, - це посилення конкуренції з українськими транспортниками після лібералізації перевезень між Україною та ЄС.
Українські компанії пропонують нижчі тарифи, ніж польські. Тому їхніми послугами активно користуються не лише польський та наш бізнес, а й компанії з інших країн ЄС. Раніше європейський транспортний ринок вважався чи не вотчиною поляків. За останні роки вони змогли збільшити свою частку в загальноєвропейських перевезеннях майже до 50%. Але відколи для українських транспортників скасували дозволи на в'їзд до ЄС, ситуація різко змінилася. Наприклад, у 2022 році, поки ще діяла дозвільна система, українські перевізники отримали лише близько тисячі разових дозволів, а цього року вже кілька тисяч рейсів, тобто обсяги перевезень зросли в рази.
Як пояснив "Країні" віце-президент АСМАП Володимир Балін, наші транспортники справді роблять потенційним замовникам вигідніші пропозиції. У результаті знижують тарифи та поляки. Так, якщо раніше транспортування товару однією фурою маршрутом Київ-Варшава коштувало близько 4 тисяч євро, то зараз - тисяча, тобто за рік цінник обвалився вчетверо.
За словами Баліна, пропонувати низькі ціни наші перевізники можуть тому, що "нижчі витрати на персонал" і не така висока маржа, як поляки.
Наше джерело у Кабміні також визнає, що проблема є, і вона не лише у цінах. З початку війни різко зросли обсяги вантажів, що йдуть через автомобільні прикордонні переходи. Це насамперед експорт зерна, імпорт палива, продуктів харчування, ввезення гуманітарки та ін. І основну масу замовлень одержують українські перевізники.
"Якби збереглася дозвільна система, поляки могли б перехоплювати основні потоки і заробляли на нашому ринку величезні гроші. Саме це їх дратує найбільше: бачать величезний куш, але не можуть до нього підступитись. Розповіді про те, що наші компанії ламають європейський ринок, м'яко кажучи, перебільшені. Так, є каботажні перевезення по Польщі, але обсяги там не такі великі. І наші водії вже точно не затопили Іспанію чи Італію", — зазначає наше джерело.
За словами Баліна, якщо раніше на українському ринку польські перевізники контролювали 35% вантажів, то зараз їхня частка впала до 10%.
Водночас, як каже наше джерело в Кабміні, страйки польських перевізників — це послання не лише українській владі (які одержали список вимог від поляків), а й польським.
"У Польщі після виборів відбувається транзит влади, керованість на багатьох рівнях знизилася. Крім того, партія "Порядок і справедливість", яка тривалий час мала беззастережну більшість, зараз буде змушена домовлятися з опозицією і наостанок намагається залишити проблему перевізників новому уряду, розгойдуючи ситуацію". Звідси й абсолютно фантастичні вимоги, які польським перевізникам явно хтось підказав», — каже джерело.
Навіщо полякам в український "Шлях"
Повернімося до вимог польських перевізників.
Заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач у коментарях агентству "Інтерфакс-Україна" сказав, що більшість із них нереалістичні.
"Нереалістичною є вимога повернутися до системи видачі дозволів для роботи в Євросоюзі українським перевізникам. Між Україною та ЄС є домовленість, згідно з якою українські перевізники їздять без дозволів до країн Євросоюзу. Угода про лібералізацію вантажних перевезень, за якою це відбувається, діє до червня 2020 року. ", - зазначив Деркач.
Він також додав, що скасувати лібералізацію та повернути дозволи для українських перевізників на рівні польського уряду просто неможливо.
Деркач вважає дивним і вимога посилити правила перевезень ЄКМТ, оскільки ці правила однакові для всіх країн - учасниць цієї системи (а Україна також нею є). Згідно з цими правилами, возити вантажі до ЄС можуть компанії, у яких автопарк не нижчий за рівень Євро-5 та Євро-6, між ними ділять квоти на перевезення на спеціальних конкурсах. І українські компанії в них також беруть участь.
Те саме стосується вимоги окремих черг.
"На кордоні у нас немає окремої черги для українських водіїв, їдуть усі, хто зареєструвався. Через територію України їздять також перевізники з Туреччини та інших країн. Якщо відкрити окрему чергу (для авто на європейських номерах, як вимагають поляки – Ред. ), то решті доведеться чекати, поки проїдуть машини на номерах ЄС. Але ж у жодній країні Євросоюзу немає окремих черг для українських вантажівок", — зазначив Деркач.
Стосовно вимог про окремий пропускний пункт для порожняка Деркач сказав, що вже зараз порожні фури окремо йдуть через Устилуг та Нижанковичі, а відкривати додаткові пункти Україні невигідно, оскільки країна зацікавлена в тому, щоб якнайбільше пропускних пунктів працювало на проїзд завантажених, а не порожніх автомобілів.
Але, мабуть, найбільше подиву в Україні викликала вимога поляків відкрити їм доступ до системи "Шлях".
"Позиція української сторони є такою. "Путь" — це внутрішня система, доступ до якої обмежений навіть усередині країни. Для розширення кола суб'єктів, які мають право на такий доступ, знадобиться окреме рішення уряду, а також окреме забезпечення по лінії можливих кібергуроз та несанкціонованого доступу ", - сказав нам голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський, який перебуває в урядовій робочій групі, яка займається вирішенням конфлікту з польськими перевізниками.
Справді, навіщо полякам в український "Шлях"? Володимир Балін вважає, що доступ їм потрібен для розуміння "обсягів катастрофи": скільки реально перевізників працює на міжнародних маршрутах і про які обсяги може йтися. Плюс шукають канали для переманювання українських водіїв, яких останнім часом до польських транспортників уже й так пішло понад тисячу.
Наше джерело в Кабміні каже, що польські транспортні компанії в жодному разі не зможуть бронювати водіїв від мобілізації, тому їм вдасться отримати "тільки порушників, які виїдуть з України і не сюди заїжджатимуть".
Можуть розпочатися перебої з паливом та продуктами харчування
Джерело "Країни" в Кабміні відзначило, що більшість вимог польських перевізників явно завищено, і досягти компромісу щодо них найближчим часом навряд чи вдасться. Тому, за його словами, варто готуватися до складнощів з експортом та імпортом через польський кордон.
"Ми від цього маршруту дуже сильно залежимо, це ворота не лише до Польщі, а й Німеччини, і Франції. З урахуванням перебоїв у роботі зернового коридору через одеські порти через Польщу йде великий транзит зерна на Гданськ та Гдиню. Поляки це розуміють, тому піднімають ставки до небес.Не виключено, що нам доведеться пускати частину вантажів в обхід через Угорщину та Словаччину, хоча це і великий гачок, який сильно здорожчує логістику.Зерно можемо перенаправити на румунську Констанцу, але там можуть бути проблеми з транзитом через Молдову, де обмежена пропускна спроможність автомобільного транспорту Крім того, об'їжджати Польщу нашим перевізникам буде нелегко, оскільки доведеться їхати через Закарпатську область і перетинати Карпати. Рахів-Мукачеве. Вони і так досить завантажені, а додаткові потоки можуть спровокувати величезні пробки", - каже джерело в Кабміні.
За його словами, можуть виникнути перебої з постачанням у країну імпортної продукції, зокрема автомобільного палива та продуктів харчування.