Радикально військова ситуація в Україні поки що не змінюється. Фото: Facebook/GeneralStaff.ua

Ситуація на фронті 2024 року характеризувалася переходом ініціативи до Росії. Армія РФ наставала весь рік майже по всій лінії фронту. Виняток склала Курська область, проте і там прорив ЗСУ був досить швидко зупинений, не досягнув передбачуваної головної мети (Курської АЕС) і зараз росіяни поступово відвойовують територію.

Ні до ні після повторити курсський прорив ЗСУ не змогли, хоч і намагалися, атакуючи Білгородську, Брянську області та інші ділянки Курської.

На решті напрямків у росіян було просування.

Основних причин успіхів росіян є три.

Перша – поліпшення якості управління боєм, боєздатності та дисципліни російських військ, їх перевага у зброї (насамперед – КАБи), а також перевага, що почала виявлятися до кінця року, в дронах.

Друга – збільшення чисельності військ РФ в Україні за зменшення чисельності ЗСУ. Цей момент дуже важливий, оскільки робить безглуздими дискусії про співвідношення втрат, темпи мобілізації тощо. Динаміка чисельності військ на полі бою – інтегрований показник, який враховує всі наведені вище змінні. І той факт, що росіян на фронті стає більше, а українців меншим, оскільки темпи мобілізації не покривають поточні втрати ЗСУ, підтверджується як офіційно, так і неофіційно з обох сторін.

Третя – падіння дисципліни та бойового духу українських військ через незрозумілі перспективи тривалої війни, а також через загибель великої кількості ідейних та мотивованих добровольців та заміну їх на низько мотивованих "бусифікованих" новобранців. Звідси зростання кількості самоволок і випадків відмови виконувати наказ у лавах ЗСУ.

Чи це означає, що українська армія перебуває на порозі повного краху оборони? Наразі ознак цього немає.

Але є п'ять індикаторів, які свідчать про те, що ЗСУ критично втрачає боєздатність та їх резерви вичерпано.

Перший – видавлювання українських військ із Курської області, де контроль над плацдармом має для української влади дуже велике політичне значення, і якщо на його утримання не вистачить сил, це буде свідченням того, що ЗСУ відчувають серйозну нестачу резервів навіть для пріоритетних напрямків.

Другий – прорив армії РФ до Харкова, для зупинення наступу росіян до якого навесні-літа цього року було відправлено серйозні сили українських військ. Якщо вони не зможуть утримати оборону, це також свідчить про виснаження резервів.

Третій – становище у Дніпрі та Запоріжжі. Прорив до них російських військ означатиме катастрофу для логістики ЗСУ на всьому південному фронті та на значній частині східного. І якщо у ЗСУ не вистачить резервів, щоб захистити цей напрямок, це означатиме, що події розвиваються за найгіршим для ЗСУ сценарієм.

Четвертий – створення росіянами плацдарму на правому березі Дніпра в районі Херсона та/або в районі Дніпра та Запоріжжя (якщо РФ зможуть захопити ці міста). Це створить потенційну загрозу настання російської армії у напрямку Придністров'я з відрізанням України від моря. Якщо ЗСУ не зможуть її запобігти, це стане свідченням критичного падіння боєздатності українських військ.

П'ятий – прорив військ РФ до Києва, що створить загрозу повного воєнного розгрому України.

Але нічого з цього поки що не відбувається.

Українська армія з боями відступає на Донеччині, але фронт не валиться, боєздатність та керованість українських військ зберігається, критичні лінії постачання ЗСУ не перерізані, до найбільших українських міст російські війська не підійшли.

Безумовно, проблеми, які мають ЗСУ, мають накопичувальний ефект, і коли їх стане занадто багато, фронт може впасти в один момент. Але також не можна виключати й інший варіант: російська армія рано чи пізно вичерпає резерви в наступі і зупиниться, не дійшовши стратегічно важливих рубежів.

На перший варіант робить ставку РФ, також її побоюються деякі західні та українські експерти. На другий варіант розраховує влада України.

Повністю прогноз "Страни" на 2025 рік читайте в окремому матеріалі.

Підпишіться на телеграм-канал Політика Страни, щоб отримувати ясну, зрозумілу та швидку аналітику щодо політичних подій в Україні.