Німці у сфері освітніх технологій випередили час на 75 років!
У 1942 році нацистський окупаційний режим встановив освітні програми для окупованих територій, згідно з якими у школах для вивчення залишалися лише сім предметів: рідна мова, німецька мова, арифметика, географія, природознавство, праця і фізкультура. Співи, чистописання та малювання було включено до курсу рідної мови. Замість літератури і історії факультативно запроваджувалися уроки релігії. На природознавстві рекомендувалося "вивчати тих тварин, рослини та явища природи, з якими дітям доводиться мати справу у повсякденному житті". Арифметика мала зосередитися на чотирьох арифметичних діях, навчити користуватися рахівницею та дати уяву про землемірні роботи.
Українське Міністерство освіти лише у 2017 році досягло того методичного рівня, який у 1942 році пропонували німецькі педагоги. Пройшло 75 (!!!) років, і от рекомендована МОН система навчання скоротила кількість обов'язкових для вивчення предметів у старших класах до 9 - українська мова, література (українська та зарубіжна література), іноземна мова, історія, людина і суспільство, математика, людина і природа, фізкультура, захист Вітчизни.
Є деякі полегшення порівняно з суворим нацистським режимом. Скажімо, навчальні плани 1942 року передбачали, що у 3 класі кількість обов'язкових навчальних годин становила 24 на тиждень, а у 4 класі - 26 на тиждень. У 2017 році обов'язкова програма передбачає 20,5 годин у 10 класі і 18,5 годин у 11 класі. Однозначно прогрес!
Щодо оплати праці вчителів - у 1942 році передбачалося, що вчитель у школах на окупованій території мав отримувати еквівалент зарплати радянського вчителя, встановлений Наркомпросом у 1941 році (базова ставка - 500 карбованців при навантаженні у 30 годин і більше, плюс надбавка за стаж - від 10 до 50%, плюс за посаду і т.д.). Тут українська освітня система давно пішла шляхом тотального демонтажу нацистських та комуністичних пережитків.
Тому можна лише подякувати нашому мудрому міністерству освіти і виразити впевненість у тому, що і в інших галузях ми досягнемо не менших висот і здобутків, а також європейських стандартів - нехай навіть зразка 1942 року.
